Між світами

Подяки та побажання

Хотів би подякувати Наташі й дідусю, які все жит-
тя спонукали мене до мистецтва, хоч в дитинстві мені
це й здавалося несерйозним. Дякую всім близьким і коха-
ним людям, які підтримували мене, інколи надмірно на-
хвалюючи, а часом неприязно гмикаючи в бік моєї кни-
ги. Дякую кожному хто допомагав в редагуванні, корек-
ції і створенні неперевершених малюнків. Дякую Заха-
рові та Данилу за те, що своїми історіями занурили ме-
не в світ своїх міст. Міст, у яких я, на жаль, жодного ра-
зу не побував, але за ці роки написання відчуваю, неначе
прожив там немалу частку свого життя.
Дякую Галині Іванівні – моїй вчительці з української
мови та літератури.
Майстер не той хто оцінює коштовне каміння, визна-
чає його вартість, а той, хто серед десятків, сотень
сірих й непримітних камінців зможе побачити відблиск
від одного-єдиного, виділити його та надати йому ко-
штовності.
Дякую музиці…
Музика. Мистецтво без якого я не уявляю свого жит-
тя. Лишень мистецтво надихає нас самих творити.
Якщо уявити, що наше життя це мелодія то бажаю
кожному знайти свій інструмент життя, як це зробив
я, одного разу побачивши Ліру.

Ілля Попенко

Подобається

#1889 в Сучасна проза

У тексті є: кохання, навчання

Відредаговано: 18.03.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись