Найстрашніша відстань у світі - два метри углиб,
Де вже не почуєш ні голосу, ані зітхання.
Усі інші відстані - просто доріг лабіринт,
Які можна здолати заради одного побачення.
Кілометри - це потяги, траси й нічні небеса,
Це квитки, пересадки, тривожне чекання.
Це коли ти заплющуєш очі - і бачиш ті очі,
І подумки знову проживаєш останнє прощання.
Бо найгірше - не там, де між нами міста,
Не в кордонах, не в морях і не в довгих дорогах.
А коли вже ніколи не скажеш: «Я тут. Я жива.
Я приїхала. Чуєш? Я більше не хочу самотності й змоги…»
Відредаговано: 04.11.2026