Розділ 10

Влада викликала таксі за адресою Діани, навіть попередньо не подзвонивши їй. Машина довезла дівчину до потрібної адреси – багатоповерхівки, де винаймували квартиру Діана з Олегом. Вони були разом вже шість років, збираючись одружитися наступним літом. Заславська подзвонила в домофон і їй мовчки відкрили, навіть не спитавши хто там. Двері в квартиру також були відчинені, а хазяйка квартири чекала на гостю з мертвим виразом обличчя. В якийсь момент Владі здалося, що Діана втратить свідомість і можливо навіть і не прокинеться більше.

- Ді, сонце, - Влада обійняла подругу, в якої миттєві потекли сльози по щокам.

- Владо, це кінець, - ледь-ледь прошепотіла.

- Що таке, Ді? – Заславська не могла і уявити, що може трапитися щось ще гірше.

- Олег… - вона всхлипнула, - він зраджує мені…. -  заридала. Влада подумки матюкнулась.

- З чого ти це взяла? – в самої голова починала крутитися від отриманої інформації. Десь на задвірках розуміння, мелькотіли згадки про ранкову розмову з Городецьким. Її вразила його розповідь про  таке собі «встановлення особистості», але думати про це зараз, коли поряд ридала краща подруга здалося Владі недоречним.

- Дивись, - Діана провела її в вітальню, що була завішана портретними і пейзажними знімками. Олег був професійним фотографом, обожнював знімати свою наречену і природу.

Ді простягнула їй знімки, на яких Олег тримався за руки з якоюсь дівчиною, обіймав ту, вони пили вино в якомусь закладі. Чооорт.

- Ну, почекай, може це його …сестра? – Влада намагалася згадати його родичів.

- В нього немає сестри, Владо, - різко обірвала дівчина. – Він з дитбудинку. Але це не все, - Діана істерично розсміялася. – Наш рахунок на  який ми відкладали кошти також пустий, а в його столі знайдений фальшивий паспорт і квитки на літак , на завтра, - знову всхлипнула, - з якоюсь жінкою.

- Боже, - Влада була шокована. – Як? Олег? Я …я не вірю, Ді. Ну це ж наш Репортер, ну він не міг. – чоловік отримав своє прізвище в силу своєї професії і нестримного бажання знімати все навколо.

- Я не знаю, Владо, - Ді втомлено відкинулася на спинку дивана. – Слідчий вивалив на мене всю цю інформацію, а коли я прийшла додому мене чекав цей конверт з фотками. Олег був якийсь дивний останні пару місяців, ми сварилися, але я навіть не думала ні про зради , ні про щось на кшталт цьому.

- Тобі це все не здається якимсь дивним? – Влада намагалася ввімкнути аналітику.

- Жартуєш? – підвищила голос Діана, подивившись на подругу як на дурепу. – Мені це все здається не те що дивним,а якимось божевіллям!

- Діано, - підвищила тепер Влада голос. – Вимкни довбану істерику і ввімкни мозок. Ти ж математик за фахом, давай думати що це взагалі відбувається. – Діана шморгнула, не надто культурно витерла рукавом сорочки ніс.

- Пішли на кухню, - піднялась, розпрямивши тіло і затягнула своє довге густе руде волосся в високий хвіст.

Дівчата всілися за кухонний стіл, попередньо наливши собі по чашці солодкої, міцної кави.

- Ітак… - почала Влада, - що ми маємо? Олег, який все життя боровся за чесність і справедливість, який виступав проти знахабнілих олігархів і політиків, який відвідав десятки мітингів для того щоб на планеті панувало добро раптово стає крадієм, зрадником, він роками втирається в довіру до людей, вигадує схеми для того , щоб присвоїти собі мільйони гривень, зібрані за допомогою благодійної організації.

- Безглуздя , - втомлено розтирає обличчя Діана.

- Додай ще до цього його неможливе кохання до тебе, багаторічне намагання покорити тебе і  десятки пропозицій вийти за нього заміж , незважаючи на твої відмови , його бісяче всіх щасливе обличчя після твоєї згоди, а тепер Олег стає зрадником, бабієм і збирається кинути тебе і полетіти в нове життя з якою бабою. – Заславська переводить дух, намагаючись об’єктивно оцінити ситуацію.

- Це повна маячня, Владо. – впевнено говорить Ді. – Мій чоловік не міг так вчинити, а ми з вами не повні дурні і вміємо хоч трохи розбиратися в людях .

- Мені теж так здається, сонце, - відкидається на спинку стільця Влада, - Справа за малим, знайти докази того, що він не винний.

- Треба дзвонити Андрію. – Діана потягнулася до свого телефону.

- Якому? – перед Владою з’явилося обличчя її Андрія. Тобто не її звичайно, а просто обличчя Городецького.

- Андрію Городецькому, - наче почула її думки повторила Діана. – Ти його не знаєш, це знайомий Олега, він архітектор, в нього є певні корисні знайомства. Ми трохи товаришуємо.

О-чма-ні-ти. Що це в біса коється ?