Ім'я в подарунок.
***4
Уже через якихось декілька хвилин усі зручненько повмощувалися та лежать у нірці, де хтось так вдало вимостив для них долівку із сіна.
— Щось мені захотілося спати, — позіхаючи говорить дівчинка.
— Тут не можна. Ми ж тільки потрапили до місцини нічного лісу, — промовляє Вогнелиска, але й сама не проти подрімати кілька хвилин. На неї це не схоже, бо вона — охоронниця долини в нічний час завжди напоготові.
Зірколап уже поклав Надійці голову на коліна та притих.
— Друзі, що з вами? Чому ви спите? Я ж про прохід у долину маю розповісти, — Хоробрик не може зрозуміти, що трапилося і чому його друзі так швидко поснули. Позаяк через хвилин п'ять після потрапляння у нору подорожувальники уже сплять.
Вовк схопився на лапи: — Невже це правда? Невже він існує? Часовий гай! Що ж тепер мені робити? — походжає по просторій норі-печері. — Знаю! Прийдеться чекати, коли кожен із них пройде свій сон до кінця й прокинеться. Головне, щоб не залишилися у сні назавжди.
Але уже прочекавши декілька годин, вирішив вибиратися із нори та повернутися сюди наступного дня, бо проходження снів — це не кваплива штука.
#2427 в Фентезі
#1128 в Різне
#209 в Дитяча література
Відредаговано: 23.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
