Кордіцепс

Кордіцепс

Повзала Мурашка у пошуках Попелиці-Королеви, доки не зрозуміла, що заражена Кордіцепсом. Бабусі-Мурашки немає, бо давно померла, як мала викручуватися буде?  А тут іще Метелик з П’ятьма Крильцями намалювався:

— Я ж тобі казав, дурна Мурахо, що система тобі не дасть повзати і сіяти крамолу поміж поважної спільноти Мурашника. Я ж тебе попереджав, що як тільки ти проявиш прагнення вийти з-під надзору і почнеш противитися, тебе знищать. Ось і результат. Кордіцепс уже у тобі. Думаєш, навіщо Місцева Матка дбайливо вирощувала грибну плантацію? То вона приховувала істинну правду. Насправді то не звичайний гриб, а паразитарний. Зовсім скоро він оберне тебе на зомбі і порушить циркадні ритми. Потім ти втратиш нюх. Далі – більше. Гриб змусить тебе покинути Мурашник і видертися на найвищу квітку. Вітаю, ти будеш висіти на ній до самої смерті.

— І що, зовсім не можна нічого зробити? — вжахнулася Мурашка. — Я ж помру. І це вже назавжди.

— Так, помреш. Не бійся. Так буде навіть краще. Гриб проросте у тобі і випустить спори, щоб заразити ними інших мурашок. З них теж проростуть гриби і заразять найближчі Мурашники. Ти станеш героїнею-мученицею. Про тебе будуть складати пісні і легенди.

— Та що ж у цьому хорошого? — затрусилась Мурашка. — Ти хоч розумієш, які будуть наслідки?

— У тому-то і справа, що прекрасно розумію. Тебе заражено, від тебе піде ланцюгова реакція, інфекція розповсюдиться і дійде до Місцевої Матки. Та теж заразиться і побіжить жалітися до Верховної. Верховна хапоне спор і злякається. Уяви, як це буде прекрасно! Вона полетить до Королеви-Попелиці і випустить її на світ білий, а, значить, усю налаштовану віками систему буде знищено. Повна перемога над ворогом. Хіба ти не цього хотіла?

Мурашка не знала, що сказати. З одного боку їй хотілося поквитатися і знищити Верховну Матку, яка узурпувала владу над Мурашниками і продовжує переписувати світову історію, з іншого їй не хотілось помирати наглою смертю.

— Так, так, я розумію, для тебе це несподіване відкриття. Ти навіть не помічала, як Кордіцепс поступово поневолював тебе, відбираючи силу і присипляючи увагу. Ти думала, що сама покинула Мурашник і відправилась на пошуки кращого світу. Співчуваю, але нічим не можу допомогти. Вибач, Мурашко, я навіть радий, що дожив до цього часу. Не всім Метеликам так щастить. Думаєш, чому мої родичі давно повмирали, а я досі живу? Відкрию тобі велику таємницю. Знаєш, я б не розказував, але зовсім скоро ти теж  помреш і понесеш мої секрети у могилу. Знай, я народився гусінню. Бридкою, огидною, зеленою гусінню.

Побачивши своє відображення у місцевому лісовому озері, я злякався і став проклинати озеро на чім світ стоїть. З того часу я дуже боюсь води і весь час заздрю Бузковій Пядениці, яка може виринати, якщо випадково потрапляє у воду. Уявляєш, Мурашко? Вона просто обтріпує крильця і летить далі. Магія, не інакше! Та це ще не все. Коли я хотів покохати, то виявив, що не маю серця, а без серця любов неможлива. У шаленстві я хотів втопитися, або віддатися на обід пташці, але згадав, що в Китаянському Лісі Метеликів вважають символом закоханих. Я був дуже виснажений медитуванням. Думав, що помру.  Несподівано Бражник пожалів мене і дав лизнути Медової Роси. Це повернуло мені сили. Уявляєш, Мурашко, Бражник навчив мене імітувати дзижчання Бджолинної Матки і відтоді я ніколи не маю недоліку в Медовій росі.

— А я думала, що Медову Росу отримують лише від Попелиць. —  ворухнула вусиками Мурашка. Вона заслухалася Метелика і забула боятися. Кордіцепс у свою чергу теж замислився, коли помітив незначну зміну на молекулярно-генетичному рівні Мурашки, але не надав їй суттєвого значення.

Метелик продовжував виливати душу:

 — Мурашко, ти знаєш, як виє Бражник? Як справжнісінький вовк. Так само дзижчить Бджолина Матка. Можливо, тому її усі і бояться. Мені було страшно, коли я дізнався, що моя  дружина за сприятливих умов може відкласти тисячі яєць. Найжахливіше те, що з яєць вилупиться гусінь. Я трохи з Троянди не впав, коли дізнався про цю метаморфозу. Довго думав, кому це вигідно, але досі не дійшов до логічного висновку. Можливо, таким чином на метеликах проводяться експерименти, хто зна.

П’ятикрилий співчутливо поглянув на співбесідницю:

— А знаєш, Мурашко, Метелик Монарх міг би тебе вилікувати. Він знахар і живе на протилежному боці лісу, що межує з полем. Але  він - одноосібник і допомагає лише своєму потомству. На інших йому плювати. Егоїст вищої проби. Одного ркрасу і  поділився із Монархом краплиною Медової Роси і за це він повернув мені слух.

— А я й не знала, що Метелики не чують звуків. — зчудувалася Мурашка. — У Мурашиній спільноті усі   Мурашки не чують, або ж роблять вигляд, що не чують. Ми спілкуємося за допомогою вусиків. Але бабця-Мурашка відкрила мені очі на справжній стан речей і навчила чути. Сказала, що це вміння у майбутньому стане мені у великій пригоді. Я тоді не повірила, але тепер розумію, що найвища радість на Землі – живе спілкування. Так приємно, коли тебе розуміють!

Кордіцепс усередині Мурашки засовав спорами від обурення, схиляючи Мурашку ігнорувати одкровення співрозмовника, але Мурашка виділила гормони радості і паразиту довелося принишкнути. Це ненадовго. Скоро заповітні спори вигулькнуть назовні. Тільки б встигнути прорости. Тільки б не завадив Метелик. А, може, треба спробувати і його заразити? Як легко піддалася Мурашка, то і з П’ятикрилим номер пройде? Треба зачекати і вибрати слушний момент. А Кордіцепс уміє чекати.