Всемогутній Макаранчик!

На галявині стояли двоє людей які носили лінзи. Напевно у Бейкон Хілз найвищий рейтинг наркоманів з бакенбардами і ельфійськими вушками. Але ці двоє по законам підлості побачили мене.

- Тихо дітки Елвіса Преслі я вам нічого зробити не хочу. Ви собі тут стійте і розбирайтеся у своїх справах,а я піду тихенько геть звідси.-промовила я  крокуючи назад спиною. Як на зло я перечепилася через товстий корінь дерева і упала. На мене дивилися дві жовті цятки і лилися слюні на моє "прекрасне" обличчя.

- Фак,фак,фак,фааааааааааааааааааак!- прокричала я і дременула лісом. Ці троє бігли за мною, нууу принаймі мені так здалося. Мої ноги підкошувалися,сил ставало все менше і менше. Якщо бігти ще так 10 хвилин то я попаду у руки цим божевільним і вони зроблять щось дуже погане. В мою "світлу" голову прийшла одно дурнувата ідея.

- О всемогутній Макаранчику! Я знайшла тобі жертву на знак моєї поваги до тебе! Тільки вибири собі з цих трьох маліпіпітів і я принесу його у жертву! О найпрекрасніший Макаранчику!Я полюю маліпіпіта жаб"ячою кров"ю. О найблагородніший Макаранчику!- промовила я і почала видавати різні дивні рухи бурмочучи щось собі під ніс. Троє невідомих позастивали. Пролунав грім, це додало ще більше ефектів.

- Всемогутній Макаранчик вибрав тебе у жертву.-мій палець показав хлопця посередині.- Ну,що ж солоденький як бачиш жаб"яча кров уже у мене залишився тільки ти.

- Джонсон, припини говорити дурню, чи може у тебе почалася уже шизофренія.-  десь цей голос я уже чула.