1.7

До весілля залишались лічені дні, фараон який був проти нього, почав пришвидшувати процес. Ія кожного дня виходила і молилась богам, аби ті допомогли їй у нелегку хвилину. Кеб велів, щоб прийшла до нього, звичайно я розуміла, чого він хоче. Один невірний рух у боротьбі буде коштувати мені життя. Він був готовий, та і я не уступала в ній, це був танець, мечі з легкістю дзвеніли у наших руках, один за одним ми завдавали удар, в очах Кеба була лише лють, як рабиня може протистояти фараону?!.
- Ти вправно володієш мечем!. Хто навчив тебе?.
( Якщо скажу все одно не повіриш!!!) - дякую, біля своєї повелительки навчилась!.
- Цікава техніка в боротьбі.
Він хоче заговорити мені зуби, та всеодно потрібно уступити, його ЕГО впаде до нуля, якщо виграю. Я вміло зробила так ніби він переміг, його очі блищали від величі, ніж біля мого горла почав міцніше втискатися, та мить і він відійшов. У вечері я вирішила трішки потренуватись, аби вправно відбиватись в вразі нападу. Коли остання крапля впала на землю в голові пройшла ще одна мить спогаду, фараон отруїть Рамезеса, кухоль з вином буде останнім, що лишиться на його устах. 

Безліч людей блукали коридорами, ось і настав день гибелі правителів. Я розумію чому батько Ії не хоче цього весілля, жрець сказав, що саме Рамезес погубить Ію, вона єдина спадкоємиця, тому так і хоче батько захистити свою дитину, вбивши його самого.
Пишний банкет, гучна музика і ледь чути сміх дітей. Усі такі чарівні, веселі. Ія сиділа біля свого судженого, або ж біля свого вбивці. Коли принесли кухлі, батько з особливою цікавістю спостерігав за подією, один ковток означав одне, душа покине тіло назавжди й хто зна чи переродиться. Рамезес не підозрював про підступні наміри людини. У мене була безмежна любов до нього, дивно чому в мене ці відчуття?.
Неочікувавши я вирвала кухоль з його рук і випила до останньої краплі, це і був мій кінець, батько підбіг до мене, його сльози текли по моїх щоках, слова жерця були правдою, я померла від рук Рамезеса, проте отруїв рідний батько.