3 частина Нужбо відпочинемо!

Йшла 1 годинна репетиції танцю цих придурків. До речі , ми познайомилися. Брюнет - Солодкий або Сяндзянь, рожевий - Оскар , білий - Корі, синій - Оствінд , ще один брюнет-  Ешлі, а шатен -  Клеі ( Клейтон).

– Ну невже так важко зробить сальто в воздухі назад , а Корі. Ну блін , це ж не на 80 поверх мішком піднятися. - виричялася з останніх сил.

– Ну а сама? Покажи як нада ! Зможеш?- блін , в том то і дєло що зможу. Тільки чи треба це знати хлопцям.

– Еммммм, нууууууу... не зна...

– От бачиш , а ти нам приказуєш! - В крикнув Сяндзянь. 

– Да , хватить тут свої права качятт. Вийди і покажи як нада . - блін моє терпіння на підході.

– Нууу, вийдиш , а Фліка?! - останні слова Оскара і я вибухаю.

Я встала зі стільця встала перед ними обличчям і зробила кувирок в воздухі.

– Я показала... А тепер живо за роботу , через годину прийду перевірю. Якщо не навчитеся танцювати в парі , та дослухатися до музики, весь кінець дня проведете в танцювальному залі , поки бл*ять не вивчете цей довбаний , мать вашу, танець!

Я ще ні коли не бачила себе такою розлюченою. Треба , буде зганяти на пікнік з хлопцями хай самі відпочинуть. Тільки треба спочатку договоритися з продюсером . Ну це , зараз я попитаю удачу. Бо ми з ним не в ладах...

Я підійшла до дверей його кабінету і постукала тричі:

– Заходьте! Фліка , що ти хотіла? Швидше в мене конференція!

– Девід Клейтон , а ми можемо з хлопцями на пікнік з'їздити?

– В тебе взагалі дах поїхав, в них кожна хвилина зайнята! Їм через дві неділі в Францію на виступ летіти. Ти думаєш? Як ваша репетиція іде? Звісно погано. Краще б зними займалася, ніж зі мною про відпочинок їхній говорила. Ти вже працюєш тут дві неділі, і ці дві неділі ви вчите той довбаний танець. Займись ними. Після турне може й виділиться день, але як найменше через 6 місяців! Зрозуміла! А тепер піднялася , і бігом на репетицію до них.

Мене це розізлило...

– Та ви взагалі знаєте як хлопці стараюся. Вони кожен день , мать вашу, танцюють , репетирують і співають! На них живого місця немає. А як вони себе почувають , ви хоть раз запитали. Та їх хоть зараз бери та вези в больницю в реанімацію. Ви розумієте що їм потрібний відпочинок! Це не те , що ви тут просто можете в кріслі , штани протираєте , ні. Вони теж люди , а точніше діти яким потрібний відпочинок. Вони 13 годин на день танцюють чотири співають а дві готовляться до реаліті шоу. Їм 4 годинник залишається на те , щоб відпочити. Ви це розумієте. Я теж дитина і теж так само працюю з ними кожен день. Я знаю що таке лагати в 3 годинник ночі , а прокидатися в 6. Я знаю що таке цілий день без їжі. Або цілий день , проведений в танцювальнуму залі на репетиції. Ви можете собі уявити , як їм важко? - все виговорилась , якщо в нього є серце то він змилується на ними.

– Ну як скажеш ... У вас є три дня на відпочинок. Щоб в п'ятницю всі стояли як з іголочки в мене в кабінеті , зрозуміло? А за це, я вичтю зарплату в тепе , за пів року.

– Добре. Ми збиратися.

Я підходила до залу де хлопці репетирували і думала як їм піднести цю новину...

– Хлопці , щоб через 5 хвилин в залі відпочинку. 

– Ага ,- одізвалися всі вони гуртом.

Через п'ять хвилин...

Я йшла в зал відпочинку зі своєю валізою. Одягнула купальник під ним а зверху : юбку до середини стегон , топ що закриває тільки дій і на ноги босоніжки на платформі. Я знаю куда ми їдемо , на пляж. Три дні біля моря це круто.

Всі хлопці седіли дуже стомленні на дивані.

– В мене є для вас дві новини. Хороша і погана. З якої починати.?

– Хороша , дай вгадаю ти звільнена?- а це було боляче. Я не очікувала від Оскара.

– А погана для тебе " Те що ти нас покидаєш?" - в мене серце почало битися швидше. Невже вони хочуть щоб я пішла? Ну добре  тільки після полуроку. Бо відпочинок ваш обійшовся мені в мою полурокову зарплату. Ну їм це знати не обов'язково.

– Через 15 хвилин жду вас біля виходу. Речі літні у валізи спакуйте... - це все що я сказала , вилетіла з кімнати бо сльози покотилися по щоками річками. Все таки біль наступає на душі. Я їм відпочинок в благала на колінах а вони хочуть щоб я пішла. Ну добре...

Всі шестеро через 5 хвилин стояли біля машини і чекали мене , я уходила в туалет щоб привести себе до порядку. Але очі червоні , щічки червоні опухлі , обустила обличчя до ницу. Волосся прикрилася і залізла в машину. Хлопці теж поквапилися залізти в салон автомобіля. Я сіла на задне седіння а хлопці попереду.

Від того що плакала хочеться спати , але нельзя. Я чула як хлопці про щось перешептувалися. Я сиділа , а по обличчю стікали сльози. Сама не розумію як?! Ми вирушили в дорогу , поки їхали по місту , моя істерика не прикрашалася. Я обперласч головою об раму вікна і прикрила очі. Як я говорила слізки всетаки котилися. 

І тут до мене повернулися хлопці , я під віками бачила що вони на мене дивляться. Як соромно , я вся зарюмсана , сльози течють доки червоні. Жах. Але я не подаю виду. Роблю вид що сплю. Я не чую що хлопці техенько говорять . Але почула одну репліку.

Сяндзянь запитав куди ми їдемо:

– А куди ми їдемо?! Невже ця дівка вирішила нас вбити? А водію?

– Солодкий , вам що не розповіли? От капризними , як ви могли таке про цю чудову дівчинку подумати? Чорти , та вонаж вас відпросила на відпочинок у "Цербера" , на три дні!! А ви тут таке думаєте. Вона сама забронювала три кімнати в найдорожчому готелі поблизу океану , сама забронювала бар на три дні. У літаку ВІП місця купила. Перенесла зустрічі з корпораціями. Та в кінці-кінців , вона ваше шой перенесла. От умнічка! Оце вам менеджмент попався хлопці...

– Аааа.

І все  , напевно ч заснула. Прокинуласч вид того шо мене дьоргає за плече хтось. Я відкрила очі , а там наш водій. Він сказав що хлопці йдуть до літака , а от мене не розбудили. Забамтовку мені влаштували , тоді і я вам " ответочку".

Я мовча вийшла з автобусу і пішла спокойненько до хлопців. Ну не можу я їх ігнорить ..