Глава 28

Місто Альманіфікарт займає середню частину спіралі смарагдового кольору. Дві інші, золота — початок спіралі, та вугільно-чорна — закінчення спіралі, після катастрофи виявилися позбавленими життя. Згідно з офіційною історичною версією, якої дотримувалася більшість вчених мужів, до катастрофи, внаслідок якої сталося порушення цілісності спіралі, призвело безконтрольне використання магічних енергій і структур, якими зловживали маги доісторичної епохи.

Згідно з численними джерелами історичного та археологічного характеру, магія, як єдиний метод пізнання навколишнього світу, була вкрай поширена на зорі розвитку протоальманіфікарців. Жителі того часу будували чудові міста та надзвичайні пристрої, використовуючи магію в необмежених кількостях. Однак настав час, коли мистецтво управління магією досягло таких висот, що архімаги зустрілися з Богом. Однак зустріч ця виявилася неприємною для Бога, оскільки ні архімаги, ні рядові маги не визнали в Бозі Бога.

Виникали численні суперечки з приводу величезної розумної істоти, подобою схожої на протоальманіфікарця, що знаходиться під тканиною світобудови й називає себе Богом спіралі на ім'я Аанул. Однак крапку в цих суперечках поставив Великий Архімаг Страстос Веернух. Він висунув теорію про те, що цей нібито Бог є лише першим протоальманіфікарцем, приблизно одного віку зі спіраллю, в тілі якого з народження присутні численні магічні вузли, без яких він буде простим протоальманіфікарцем велетенських розмірів. На підтвердження своєї теорії він запропонував практичний доказ — прилад, який позбавить Аанула магічних вузлів і сили.

Рада архімагів прийняла цю ідею під оплески, на відміну від решти населення, яке з жахом сприйняло подібну ідею. Страстос Веернух підготував свій апарат, який був розміром із кілька величезних будинків. Призвали Аанула, і Страстос без попередження обрушив на того всю міць свого апарату й досяг успіху. Аанул упав без сил, ставши абсолютно безпорадним і навіть меншим у розмірах. Тим самим Страстос довів, що Бога, як і Богів, немає. Є лише магія й ті, хто вміє нею керувати більшою чи меншою мірою.

Аанул тим часом блукав по землі. Стогнав і плакав. Також він просив їсти, стоячи біля стін міст. Спочатку йому давали на поїдання величезні плантації кристалів, однак невдовзі це почало завдавати економічної шкоди, і йому перестали давати їжу й навіть відганяли від поселень. Разом із тим зростав рух опору магічному режиму — «Раціональні Уми», або «Раціонали», які взяли на озброєння силу думки та наукові досягнення. Вони вірили в те, що Аанул — їхній Бог, і шукали способи допомогти йому.

Однак сталося те, чого не очікував ніхто: вічно плачучий Аанул напав на одне з міст і став пожирати його мешканців. Він їв і зростав у розмірах, і знову їв. Несамовитий його рев було чути навколишнім містам. А потім він зник, залишивши порожнім понівечене закривавлене місто без жителів. І слідом за цим спіраль почала свій рух, пронизавши саму тканину світобудови. Згідно з історичними нарисами, раніше спіраль мала власне світило, але, зірвавшись із місця, втратила його. Великий Архімаг заявив, що це підступи Аанула, і він зупинить рух спіралі за допомогою його ж магічної сили, накопиченої в приладі.

І сказане Страстос спробував втілити в життя. Тоді й сталася катастрофа, що розділила спіраль на три частини. Це був вирішальний момент для «Раціональних Умів», і вони, заручившись підтримкою народу, підняли повстання. І почалася довга кровопролитна війна, в якій «Раціонали» програвали. Але на допомогу їм прийшов їхній Бог Аанул і дарував їм Поглинач. «Раціональні Уми» за допомогою Поглинача розгромили Верховну Раду Магів з їхніми прихильниками, заборонивши магію.

Після перемоги основною ідеєю нової спільноти «Раціоналів» стала ідея возз'єднання зі своїм Богом. Було побудовано численні храми та костели, знайдено безліч священних каменів і джерел, у яких кожна благочестива особа могла стати ближчою до Бога. Однак правителі нового суспільства ідею єднання вирішили поставити на нову сходинку. Вони вирішили заново з'єднати зруйновану спіраль в єдине ціле, тим самим встановивши назавжди міцний зв'язок із Богом. Вченим було поставлено завдання — придумати пристрій, який зблизить і з'єднає дві крайні частини спіралі з серединною. І почалися пошуки розв'язання цієї надскладної проблеми, що зайняла уми багатьох поколінь.

Майже тисячу Д.І.С. тому геніальний вчений і релігійний діяч Урурус Пенталь створив креслення приладу, який трансформує магічну енергію в будь-який інший вид. На основі цього приладу він створив пристрій, що встановлює найсильніший магнітний взаємозв'язок між усіма чотирма об'єктами — трьома частинами зруйнованої спіралі та Поглиначем. Регулюючи цю магнітну взаємодію, можна було досягти поступового зближення та зрощення між собою трьох частин спіралі. Пристрій запустили, і він успішно запрацював; численні підрахунки показали, що між частинами спіралі встановилися передбачувані Пенталем невидимі взаємозв'язки, і вони почали повільне зближення. Пенталь увічнив своє ім'я на сторінках історії. На честь такого успішного підприємства постановили святкування найвеличнішого свята — Альманіфікар, що означає об'єднання. А також вирішили почати будівництво міста, яке об'єднає в собі всі міста та народності. Ім'я місту було дано Альманіфікарту…

Санус Пенталь, як завжди, був у своїх думках. Знову це свято застало його зненацька. Він нічого не купив своїй дружині, Арнісі, абсолютно нічого. Це свято серед більшості альманіфікарців уже давно сприймалося як пережиток минулого. Багато хто його навіть уже й не відзначав, та й статусу офіційного воно втратило понад сто Д.І.С. тому. Однак Арніса, як і вся її родина, були старообрядцями й свято шанували старі свята. Коли він забував річницю їхнього знайомства або її день народження, Арніса лише поблажливо усміхалася й казала, що вже купила собі від нього подарунок. Але варто було йому забути про якесь свято, і тим паче про Альманіфікар — це сприймалося як найсильніша образа. Це тягнуло за собою довгі образи, докори й іноді переїзд назад до батьків.