Місто

Подорожня

а біль був її спасінням

фортецею

обладунком

де ніжність знімала крила

там воля гострила стріли

у сутінках прохолодних

так легко було

відпочити

світанок - і тільки в півоберта

обличчям назустріч променям

 

далеко ідеш , подорожня ?

до Бога ?

чи може й далі ?

невже в безкінечному світі

любові

тобі

немає ?

мовчала вона

не зважала

питань було так багато

а їй ще ж у цьому безмежжі

себе і своє шукати




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше