Київ

Шотландія.  Величне і глибоке озеро, оточене мальовничими гірськими пейзажами, вересовими пустками і стародавніми руїнами.
 З катера можна було побачити гладь холодної темної води, над якою висів невеликий туман, що надавав місцевості містичного вигляду.
- Озеро Лох-Несс - озеро в Шотландії, яке відоме світу як місце проживання таємничої істоти на ім'я Нессі, - розповідала екскурсоводка. 
- Може, Нессі не існує. Це може бути змія, велика, як удав, чи великий сом. Вони теж можуть завдати багато клопоту, -  висловив свою думку високий міцний моряк дівчатам з екскурсійної групи.
Неля дивилася на довгу шию з невеликою головою, яка дивилася на неї своїми чорними очима. Таємничий звір був трохи вбік і вдалині від їхнього катеру. Та здавалося, що ніхто не бачив його і не звертав на нього уваги. Можливо, причиною тому був туман. "Не треба було пити того віскі. Я ж наче лише трішки випила і вже Лох-Несс бачиться", - подумала Неля. Дівчина намагалася згадати, як усе починалося.

Травень. Київ. Офіс. Птахи співають, весна. Неля дивилася у вікно. У них була нарада у великому кабінеті. Там були директор, начальниця відділу кадрів, керівник відділу продажів і Неля. Їй було десь тридцять - молода, симпатична, з короткою зачіскою і красивими каштановими кучерями.
Директор довго розповідав про успіхи компанії в першому кварталі цього року, а потім промовив:
- Я гадаю, що треба відзначити наших працівників. Деяким працівникам дали шоколадки та почесні грамоти. Вони дуже задоволені.
Він подивився на Нелю, в тієї не було радощі в очах. Їй було сумно, але більше їй хотілося спати. Знову ця сирена, потім обстріли, а ще в них знову не було води кілька діб. Атмосфера тиснула. Новини говорили, що влітку буде дуже важка атака ворога, але їй не хотілося в це вірити. Потім ці новини... Якийсь психотерапевт сказав, що краще не читати ті новини. Це гарна ідея, але вночі дуже хотілося дізнатися, як там справи і чого чекати. А ще ці зі своїми грамотами. У начальниці відділу кадрів була ідея щодо стимулювання працівників до праці. Вона не хотіла ні з ким сваритися, тому промовчала. Якщо комусь подобається, то це добре.
Директор продовжував:
- Деяким працівникам підвищили  їх статус і їх посади.  Тепер на дверях начальника водіїв красується табличка "начальника відділу логістики".  У бухгалтерії також були зміни.  Світлана тепер має посаду фінансового директора, а Оксана - економіста.  Він замовк, потім спитав: 
- Нелю, що Ви про це думаєте?  Вас також треба підтримати.
Неля трохи подумала, а потім запитала:
- А грошей більше буде при такій зміні?
- Ні, - відповів здивований директор.
- Може, тоді премія? П'ять тисяч чи більше, - зацікавлено запитала дівчина.
- Ну які премії. Ви ж з бухгалтерії та знаєте наші справи. Пропоную надати невелику відпустку,- промовив директор.
- Непогано, - відповіла Неля.
- Ось і добре. Надаємо відгули: три або чотири дні, - сказав директор і завершив засідання.

Він був дуже задоволений собою, що так гарно все скінчилося без додаткових фінансів.

"Візьму два вихідні дні та одразу чотири дні відгулів. Буде непогано. Тільки куди зараз можна поїхати? Оце найважливіше питання", - подумала Неля, яка працювала у цій компанії помічницею бухгалтера. І вже давно була  без відпустки. 

Вечір робочого. Їй не спадало на думку куди можна поїхати. В Туреччині зараз холодно купатися, в Одесі також.

Раптово їй прийшла розсилка у Viber від туристичної агенції "Чорний кіт". Зацікавлена дівчина відкрила повідомлення та прочитала. 
"Пропонуємо авторський тур "Містична Шотландія" на кілька днів. Слідами тамплієрів.  Маршрут охоплює середньовічні замки, церкви та таємні притулки храмовників.  Замки з привидами та Лох-Несс.
Перед вами у всій своїй красі відкриється горда й волелюбна Шотландія - край легенд, озер, шотландського віскі та обитель легендарного чудовиська. І, можливо, саме вам пощастить сфотографувати Нессі?  На вас чекають екскурсії до старовинних замків, у яких досі живуть справжні примари. Ви будете гуляти резиденціями королів і дивовижними за своєю красою парками. А на завершення туру - величний Единбург, казкове місто, що спонукає до цікавих відкриттів. 

Додатково. 
Поїзд Київ- Варшава. Там будемо вранці. Потім прямий рейс із Варшави, Польщи до Единбургу. Компанія Ryanair
Це лоукост. Тому прохання брати речей мінімум, або багаж до 10 кг, тоді треба буде доплатити. Літіти недовго, десь трохи більше двох годин. 

У Шотландії ходять гроші, які називаються фунті стерлінгів. Бажано їх обміняти до поїздки, або в місті Едінбург, бо потім буде важко. 

Погода в Шотландії мінлива.  Одягаємо зручне взуття та теплу куртку, яка захищає від вітру та дощу.   Одягаємося як "капуста".  Футболка, светр, куртка.  Щоб можна було зняти.  Бо йде дощ, а потім може бути тепло.  

Дякую, що вибрали нашу компанію для подорожі. 
Менеджерка туристичної агенції "Чорний кіт".

Спершу вона подивилася і подумала дорого.  Тамплієри.  Загадки.  Шотландія.  Буде дуже цікаво.  То була її потаємна мрія. Неля згадала минулу екскурсію до замку тамплієрів у селі Середнє.  Там їй удалося знайти трохи грошей, але ні Грааля, ні величезних скарбів вони не знайшли.  Там вона познайомилася з добрим хлопцем Віталіком.
Вона познайомилася з туристками, і кожна розповіла історію про скарби тамплієрів. Тоді вона почула версію про то, що шлях до скарбу веде таємничий герб, який висить на стіні замку Томар у Португалії. Зверху був  шолом лицаря. На гербі - п'ять зірок, кабан та лев, а також грати лабіринт. Кажуть, що кабан та лев відповідають гербам чи символам держав, а грати – це лабіринт. У ті часи робили лабіринти з високих зелених кущів або на підлозі церкви. Вона ще потім поспілкувалась зі штучним інтелектом Grok  з Twitter. І він сказав, що лев у такій постаті та голова вепря були на гербах лише в двох країнах того часу. Зараз це Україна та Шотландія. З Шотландією було складніше. Того часу було багато кланів. В трьох з них були кабани на гербах. П'яти зірок вона не знайшла, тільки три на гербах. Може, ці зірки означали щось інше. Неля згадала, що продала частину тих монет, що знайшла. Тому в неї були гроші. То вона вирішила погодитися, і подзвонила в турагенцію через Viber. На дзвінок відповіли, але яке було їх здивування, коли замість менеджерки на неї дивився чорний пухнастий гарний кіт. Він трохи повивчав її, а потім махнув хвостом та поступився місцем жінки. Менеджерка була поважною пані з сивиною, хоча іноді здавалося, що вона руда. Вони усе обговорили і надійшли згоди. Неля оплатила екскурсію і замовила експрес туристичну візу. Закінчила розмову та знов взялася за бухгалтерські документи. Трохи подумала і написала у Viber Віталіку:
- Привіт. Сподіваюсь, що в тебе все добре. Я збираюся на екскурсію в Шотландію.
- Привіт. Добре. Хоча б зможеш відпочити та  нормально поспати. Ти вже давно цього хотіла. Подихаєш свіжим повітрям. Сподіваюсь, що ти не будеш шукати скарби. Це небезпечно. Пам'ятаєш, що було минулого разу? - запитав парубок.
- Ти нас тоді врятував. Як ти? - запитала дівчина.
Вона не хотіла відповідати на його запитання, бо десь була задня думка про деякі пошуки.
- Нормально усе. Я з тобою поїхати не зможу. Розумієш, справи, - відповів він.
Неля була в гарному настрої. А через декілька днів, у п'ятницю ввечері, на вокзалі  вона  зустрілася з вже знайомими панянками. Це були молоді дівчата Леся та Катя, поважна пані у віці Лідія Петрівна та екскурсоводка Мар'яна. Це був  початок їхньої цікавої поїздки до таємничої Шотландії.