7.2

Чоловік нічого не відповів.

— У вас є номер 13?

— Ні.

— Тоді навіщо ключ?

— Деякі речі в готелях залишаються довше за людей. — Адміністратор подивився йому прямо в очі.

Наступного ранку Данило прокинувся від того, що хтось двічі постукав у двері. Підвівшись з ліжка, він підійшов до дверей і без жодних думок відчинив їх визирнувши у коридор. Але коридор був порожній, а на підлозі лежав конверт, що був без адреси.

Він підняв його та відкрив. Усередині був старий готельний бланк. На якому було вкадано: 

"ГОТЕЛЬ «РОЯЛЬ»

КІМНАТА: №13. 

ПОСТОЯЛЕЦЬ: ДАНИЛО КРАВЧЕНКО.

Дата заселення: сьогодні."

Данило кілька секунд просто дивився на папір, потім перевернув його. І на звороті від руки було написано: «Не залишайте ключ у дверях».

Він пішов на рецепцію, щоб дізнатись більш детально у адміністратора. Але адміністратор, побачивши бланк, навіть не запитав, звідки він.

— Віддайте мені.

— Що це?

— Нічого.

— Тут моє ім'я.

— Саме тому.

— Що відбувається?

Адміністратор замовк, а потім сказав:

— У цьому готелі колись була тринадцята кімната.

— Де?

— Там, де зараз ваша.

— Номер 14?

— Раніше він був 13.

Адміністратор розповів йому історію, що під час реконструкції готелю змінили нумерацію третього поверху. Кімнату №13 вирішили прибрати, за документами її об'єднали з сусідньою. На плані з'явився номер 14.

Але під час ремонту будівельники виявили дивну річ, що стіна між двома приміщеннями не була капітальною. Її можна було демонтувати і вони її знесли, але за стіною не виявилося іншої кімнати. Лише вузький коридорі двері.