6.5

Для них все стало звичайним. Він виходив на вулицю, купував продукти, розмовляв із людьми та взагалі виглядав цілком нормально. Лише іноді його поведінка здавалася трохи незвичною. Він майже ніколи не дивився в дзеркала. А якщо випадково бачив своє відображення, завжди дивно посміхався. Одного вечора його колега запитав:

— Антоне, ти щось зробив із волоссям?

— Ні.

— Просто ти якийсь інший.

— Я просто нарешті звик до себе. — Антон усміхнувся.

Колега засміявся, а хлопець подивився на чорний екран комп'ютера. Там його відображення не було. Замість нього стояв інший чоловік, справжній Антон. Він дивився крізь скло й беззвучно повторював:

"Певерни".

Новий Антон повільно нахилив голову, тепер уже без жодної затримки.

— Пізно, — прошепотів він.

АРХІВ №112

Об'єкт: «Людина у дзеркалі». Механізм виникнення не встановлено. Початковий етап характеризується незначною затримкою відображення від кількох секунд. При тривалому контакті затримка збільшується. Зафіксовано випадки затримки до 47 хвилин. Після досягнення критичної стадії відображення перестає повторювати рухи спостерігача.

Наступна стадія: самостійна поведінка. Фізичне знищення дзеркала не припиняє явища. Об'єкт може використовувати будь-яку поверхню, здатну відтворити образ людини. Скло, вода, вимкнені екрани, полірований метал.

Примітка архівіста: Не встановлено, хто саме замінює кого. У більшості випадків після завершення контакту зовнішня поведінка жертви не змінюється.

Останній запис: «Не перевіряйте, чи повторює вас відображення». Якщо воно перестало не намагайтеся його наздогнати. Бо можливо, що запізнився не він, а саме ви.