4. Не відповідай після третього дзвінка.

Першого разу телефон задзвонив рівно опівночі. Андрій прокинувся від різкого звуку й кілька секунд не міг зрозуміти, де перебуває. Кімната була темною. За вікном тихо падав дощ, а цифри на електронному годиннику світилися червоним:

"00:00."

Телефон лежав на тумбочці, а екран світився невідомим номером. Андрій простягнув руку й подивився на нього. Номер був дивним: без коду країни та звичних цифр. Лише:

"0000000000"

Телефон продовжував дзвонити, а Андрій вагався, чи відповідати. Зрештою натиснув зелену кнопку.

— Алло?

На іншому кінці було тихо. Він уже хотів завершити виклик, коли почув власний голос.

— Андрію...

Чоловік застиг. Голос був його, абсолютно його. Та сама інтонація. Те саме хриплувате закінчення слів після сну.

— Хто це?

Кілька секунд тривала тиша,а потім:

— Не відповідай після третього дзвінка.

Зв'язок обірвався. Андрій ще довго дивився на екран. Виклик тривав 13 секунд. Наступного дня він переконав себе, що це був чийсь жарт. Можливо, запис. Можливо, хтось із друзів знайшов спосіб підмінити голос. Або він просто був сонний і почув те, що хотів почути.

До вечора ця історія вже здавалася дурницею. О 23:58 Андрій сидів на кухні з чашкою кави. Він не збирався лягати. Просто хотів перевірити, чи повториться це. Годинник змінив цифри на 00:00 і телефон задзвонив. Той самий номер.

Андрій не потягнувся одразу за телефоном. Після першого дзвінка настала невеличка пауза. На другому дзвінку в нього напружилися плечі.