Містичні історії

2.2

Він прокинувся без жодної видимої причини. Кілька секунд лежав нерухомо, прислухаючись до тиші, а потім подивився на телефон.

"02:47"

Марко перевів погляд на вікно, штори були щільно закриті. Він уже хотів знову лягти, коли почув тихий звук. Ніби хтось повільно провів нігтем по склу. Марко сів на ліжку та звук припинився.

Він кілька секунд дивився на штори, намагаючись переконати себе, що це був вітер. Телефон завібрував, а на екрані з'явилося повідомлення:

<<Нова фотографія>> — Марко відкрив її.

На фотографії були його штори, але знімок був зроблений з вулиці. За тканиною чітко виднівся його силует. Марко повільно підняв голову, штори почали рухатися. Вікно було зачинене, проте тканина сама розійшлася в боки.

За склом була темна вулиця, четвертий поверх будинку навпроти здавався порожнім. Дівчини там не було. Марко ще кілька секунд дивився у вікно, поки не помітив її.

Вона стояла не навпроти, вона була у відображенні прямо за його спиною. Марко різко обернувся, проте позаду нікого не було. Він знову подивився на вікно. У відображенні залишалася його кімната, його постать і дівчина, яка стояла за ним.

Марко відступив від вікна і тоді відображення дівчини усміхнулося. Наступного дня він поїхав до бабусиної квартири. Він і сам не міг пояснити, чому вирішив піти саме туди. Можливо, йому просто хотілося опинитися серед речей, які були знайомими й безпечними.

Лірія Маєр

Подобається

#246 в Містика/Жахи
#1835 в Фентезі
#253 в Темне фентезі

У тексті є: містика, збірка історій, дужедивнісправи

Відредаговано: 01.10.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись