Містер Рись. Замок Міранди.

***2

* * *

Діти полякалися та вскочили під ліжко. Брат обійняв сестру, щоб уберегти її від небезпеки. Майже не дихають.

Мишеня теж із шаленою швидкістю рвануло у нірку, і опам'яталося уже тоді, коли Містера Рись й чудовиська й слід простиг.

Ще невідомо скільки сиділи у своїх хованках, але все ж, коли страх відступив, то наважилися вилізти. Звуки співу уже давно вмовкли.

— Де книга? — дівчинка перша помітила, що постулат зник.

— Я не брала. Та й не донесла б, — миша здивувалася.

— Мабуть, ця істота забрала її! Що ж нам робити? Як дізнатися, хто ж є ця істота? Ми ж не встигли про неї нічого дізнатися, окрім опису. Як врятувати кота? — хвилюється Арсен.

— Я наважуся піти та віднайти Містера Рись. Спробую довідатися, що воно з ним зробило, а потім усе розповім вам, — миша взяла на себе ініціативу, бо ж сподобався їй цей кіт, та й він перший, хто не хотів її з'їсти. Тому й допомогти потрібно. — А ви заховайтеся якнайдалі, щоб і звуку не було чутно, щоб ще й вас не прийшлося рятувати.

Тепер уже мишеня десь шмигнуло у свою нірку, а діти принишкли втомлені й налякані під ліжком, надіючись дочекатися ранку якнайшвидше.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше