***

* * *

Йде по тоненькій, зарослій травою стежині, яка так химерно розташована між старими деревами-сторожами. Як виявилося потім ця стежинка веде до кованих іржавих воріт, за якими ховаються таємниці та нескінченне бажання втікати якнайдалі.

Містер Рись обережно штовхнув важку металеву споруду, яка без особливих зусиль відчинилася, так ніби через цю браму проходять кожного дня.

Ступивши на околицю великого подвір'я. Містер Рись бачить захаращену сухим гіллям і листям площу, серед якої красується досить таки великий фонтан. Мабуть, колись він був дуже красивим і своєю природність та чистотою наповнював радістю цей двір та усіх, хто хоч коли-небудь відвідував цю місцину. Але на превеликий жаль, не все можемо змінити. Тому цього разу фонтан викликає тільки певне розчарування, смуток і химерність, яка насторожує.

Таке відчуття містичності та небезпеки навіть відчуває на собі Містер Рись, який неодноразово відвідував багато різних емоцій, але цього разу у нього таке почуття неабиякого випробування та ще й дощ нестерпно докучає, так ніби зазиває відвідати сіру велику будівлю, щоб дізнатися про її таємниці. Більше ніяких дивних побудов чи статуй і споруд кіт не помітив, оскільки погодні умови не давали цього зробити як слід. Мабуть, якби він розгледів дворові таємниці вчасно, то більше б не наважився перетнути поріг невідомого замку, а віднайшов би якесь інше укриття від нестерпного дощу. До речі, Містер Рись хоч і не боїться зливи, але все ж як і всі коти не дуже полюбляє бути мокрим.

Проходячи по вузенькій стежині зарослою травою, яка спить дрімучим сном під сухим листям та брудними калюжами. Кіт не помітив на своєму шляху, шматок коріння, який вистовбурчився у пошуках того, хто б через нього перечепився. Ось і знайшовся той, хто через погодні умови крок ступав у перед. І як на лихо ще й звуки грому та блискавки підганяють рухатися вперед. Тож і не зрозумів, як лапа ковзнула по корінцеві та тварина просто перекрутилася в повітрі та приземлилася на лапи, бо ж як по-іншому усі ж коти падають тільки на лапи, у середину фонтану. Цей фонтан звичайно не був наповнений водою, але все ж скупчення землі та води, яке у поєднанні утворило масу багнюки там було. Тому забруднитися він зміг як слід.

— От, халепа! – пробурмотів Містер Рись. Виліз із фонтана та мерщій дременув до дверей замку.