«Пригоди Містера Рись. Замок Міранди» Анна Дячук.

Містер Рись подорожує різними містами й країнами. Він вирішив, що уже досяг того віку, коли може із легкістю відвідати усі закутки світу. На своєму шляху він зустрів чимало істот та дізнався про незвичні історії місцевості і їх жителів.

У Містера Рись своя історія і своє бачення подій, місцин, предметів. Та це і не дивно, бо він і сам неабиякий казкар. Що не побачить, то до вигадує, але чи вірити його пригодам, чи ні — це діло кожного.

Як для звичайної тварини Євразійської рисі із Карпатських лісів, він занадто дивний. Та й на тварин він схожий лише своєю подобою.

Містер Рись — це справжнісінький містер, позаяк він носить елегантний капелюх із вирізаними отворами для вух, бо ж красу його вухатих китиць мають бачити всі й кожен. Для надання своєму образу мудрої істоти він одягнув окуляри, хоч має зір найкращий із тварин. Він натягнув їх на свого пухкого котячого рум'яного носика та крізь них розглядав зустрічних, виблискуючи своїми зеленими оченятами. Ще однією дивиною його образу є різнобарвний шарф, який ніби прилип до нього, позаяк він не знімає його ні у теплу пору року, а ні в холодну. Хто б його не запитував про потребу носити шарф, він все говорить, що це його особисте. І нікому не розповідає навіщо йому ця різнокольорова річ.

От якось під час однієї зі своїх подорожей він потрапив у незвичну історію.

Думав, що втрапив у звичайнісінький непримітний напівзруйнований замок, а насправді тут на нього очікує пригода, яку він пам'ятатиме ще досить довго. Тому що це й замок таїть у собі чимало таємниць і містичних подій.