Розділ 22. Одна з втеч Одина, а може й перша?! (Продовження 4)

Він чогось замовк, подався назад, подалі від мене та сказав:

- Той, хто зламає коло — хто залишиться вірним коханню й честі, — відкриє таємницю роду та звільнить нащадків від тіні Матері.

- Я знаю, батьки цим набридли. Тільки я не розумів, що за коло?

- Хто залишиться вірним коханню й честі, це відкриє таємницю роду та звільнить нащадків від тіні Матері! – він чомусь повторив дратуючи мене.

- Якому коханню? Я кохав тільки Олені, й поки не з ким не кохався, але б було варто забути її, й, банально, одружитися заради того, щоб дружина народила мені дитину. Але стій зі своєю та батьковою містикою.

- Це не моя та твоїх батьків містика – це порада тобі, як одному з роду Сивериків, щоб не дратувати мою дружину Богиню-Матір та позбавитися прокляття Сивера.

- Тоді поясни, що за коло?

- Не повторюй помилки його.

- Які?

- Називають її «Материна хвороба», бо вважалося, що то кара самої Богині-Матері за зраду кохання й перелюб. Вона починається плямами й виразками на тілі, немов сама плоть гниє зсередини. Люди казали: «Мати торкнулася його уст і плоті, і вони почали розкладатися». Далі хворий відчуває болі в кістках і суглобах, наче сама земля відмовляється тримати його тіло. Обличчя й тіло вкриваються рани та струпи, що смердять, і люди відвертаються, бо вбачають у цьому знак прокляття. У пізніх стадіях «Материна хвороба» доходить до мозку: людина втрачає розум, блукає в мареннях, бачить видіння й стає схожою на божевільного. «Хто зрадить любов і честь, того Мати позначить печаттю гниття». Від «Материної хвороби» немає ліків. Таким чином, у легенді «Матрина хвороба» — це не лише тілесна недуга, а знак зради, який Богиня-Мати накладає на тих, хто повторює шлях Сивера. Коло – це повторення шляху пращура Сивера. Що тут не зрозуміло?!

- І що він таке зробив, що Мати наклала на нього прокляття? Поки те, що я про нього почув не виказує, що він погана людина, окрім того, що озлобився.

- Ось у чому суть: Сивер не був проклятий лише за озлобленість чи бідність. Його гріх — у зраді вірності, у зловживанні владою та у відході від любові та честі. Він отримав владу й замість того, щоб використати її для добра роду, «піддався плотським утіхам». Його слабкістю стали молоді дівчата, особливо блакитноокі й світлорусі, й він шукав у них не любові, а розваги.  У цьому вчинку — «зрада Матері-Богині», бо вона є покровителькою справжнього кохання, вірності й продовження роду через любов, а не через хіть. Він зрадив не лише жінку чи ідеал, а й саму суть свого покликання: замість бути опорою, став прикладом розтління. Його шлях — це «коло зради», яке й стало родовим прокляттям. Саме тому «Материна хвороба» вразила його тіло: щоб усі бачили, що той, хто зраджує любов, гниє зсередини. Отже, відповідь проста: Сивер накликав прокляття на себе тим, що, отримавши владу, зрадив любов і честь, перетворивши владу на засіб для хіті.

- «Пам’ятайте Сиверики: хто зрадить любов і честь, того Мати позначить печаттю гниття. Не шукай утіхи в зраді, не обертай владу на хіть, бо Материна хвороба чатує на тих. Особливо бережіться блакитноокої та світлорусої дівчини, бо через неї Мати випробовує серце й карає зрадників. Лише вірність і чистота серця розривають прокляття». – повторив я те, що мене змушувати запам’ятати покійний батько.

- От бачиш, знаєш! А кажеш, що за коло! Знаєш же! – зрадівши. - Тільки твоє прокляття забрала моя Гелібта, - з сумом продовжив.