Розділ 13. (продовження 4)

- Що він неправильно зробив?

- Він залишив цим зрадникам землі Півночі.

- Тобто?

- Отак, всі землі Півночі належать роду Сивевериків.

Отак з часом почали мій рід дискредитувати! На офіційному рівні все було добре, розповідали про наш народ як братній, але серед простих людей, навіть серед наших, пішов осуд.

- І до чого Сиверики та легенда?

- А чого тут не зрозумілого. Сиверики, як і їх народ, узурпували землі півницькі, залишивши півницьких без історичної Батьківщини. Ти думаєш, що так могло довго тягнутися?

- Та й ти прав.

- Ось півницький народ повстав проти несправедливості, від того що їм доводиться жити в гірших умовах, коли зрадники живуть на кращих землях. Що Сиверики та їх народ жирують, коли інші мають менше їх. Дійшло до того, що вони всіх загнали в боргову кабалу. Ти думаєш, чому вся знать півницька відгукуються тільки добре про них?

- Чому?

- Тому, що шантажують боргами.

- Уяви, ці тупі Северики купили усю нашу знать.

Я зрозумів, що це був представник повстанців, що він розкладав легіонерів з середині. Здивувало, що він при мені, представнику цього роду, це розповідав!

Може ніхто не знає – хто я?

Та, ні!

Думаю, добре знав. Як і спеціально провокував, знаючи, що я не користуюся тут популярністю, бо була якась злоба до шляхти.

Але мені було байдуже, поки розмовно провокують, доти я не відчуваю загрозу фізично. Зрозуміло, що мене багато надумало вбити, що якщо я перший накинуся, то вб’ють, а Богині Матері будуть пояснювати, що це була оборона.

Тому спокійно слухав.

- А оскільки півницький народ виявився обділеним, то кажуть, Боги стали на бік ображених. Ти ж знаєш, що каже легенда?

- Що той, хто має право на законних підставах володіти землями Півночі, той за підтримки Богів переможе.

- От це й є причиною їх перемог. Оскільки, хто-хто, а півніцькі тільки мають законне право на історичні землі Півночі.

- Але чого ти в Легіоні?

Співбесідник задав правильне питання, що мені свербіло запитати.

- Ти ж знаєш, за що вони змагаються?

- За відсторонення шляхти від монопольної влади.

- Правильно! А я ж шляхтич, не готовий позбутися майна, що дісталося від батька. Розумію, що несправедливо, але я не готовий відмовитись від певного рівня життя. Розумію, що треба розподіляти по справедливості. От Мати, як Богиня, підтримала повстанців. Ти ж розумієш, що Боги проти смертей, нас не чіпають тому, що є домовленість…

Він ще довго щось розповідав, а мене його монотонний та спокійний голос нагнав сон.

І я заснув.

Доволі непогано поспав, міцно. Тому виходив зі сну довго. Таке відчуття, що я далі засну.

Але!

- Люди кажуть, що земля Півночі на паперах належить ватажку повстанців, тому й на прапорі розміщений бик Сивериків.

Схоже, що поки спав, вони розбалакалися до більше ґрунтовніших чуток!