Глава 13. Прикрості й винаходи

Не можна літати лише в хорошу погоду.

Зі збірки приказок Дроакської імперії

— Такс, — Рес зайшов в клас й оглянув нас, — нумо знайомитися — Андрейс Ринрок ерʼДераон, ваш куратор і вчитель магії.

Куратор? От хитрюк, а мені про це не говорив! І як він зміг у ректора це вибити?

— Куратор?! — почулося з задніх парт.

— Куратор-куратор. Для необізнаних пояснюю: будь-яке організаційне питання — це до мене, будь-яка проблема — це до мене, потрібно прогуляти уроки, будь то за станом здоров'я або іншими обставинами — теж йдете до мене. За порядком теж стежу я. Ось цю книжку все читали? — він підняв величезний том «Зведення правил академії». — Ні? Ну й забийте, її навіть ректор не читав. У двох словах — поводитися як дорослі адекватні люди, нічого не ламати, нічого не псувати, іншим не заважати, вчителів слухатися, далі ви зрозуміли. Питання є?

— От прямо як ви? — знову голос з задніх парт.

— От прямо запам'ятовуємо все, що ви вчора про мене чули, і ніколи цього не повторюємо, — він посміхнувся, — я не люблю плагіат.

— А якщо не плагіат?

— Та, будь ласка, — великодушно дозволив мій найкращий друг. — Покарання в нас різноманітні, можу пропонувати навіть на вибір.

— А вас теж карали?

— А що, були сумніви? Коли ловили — так, перепадало нам по повній програмі. На щастя, це траплялося не кожного разу… а ось вас зловлять, можете не сумніватися.

— Чому це?

— Тому, що шукати тих, хто провинився, буду я. Втім, можете перевірити, — і така багатообіцяльна посмішка. — Ще питання з приводу дисципліни є? Організаційні питання? Ні? Ось і чудненько, а тепер поговоримо про День Єднання.

— Це ж не скоро, — здивувалася якась дівчина.

— Це для всіх інших він не скоро, а для вас — дуже навіть скоро. Я вам навіть більше скажу, тут Тижні Єднання проходять тричі на рік.

— З якого це дива? — обурився якийсь пацанчик.

— А з такою. Ви подумали про те, хто тут вас годує? І ваших драконів теж? Порахуйте на дозвіллі, скільки потрібно щоб усіх вас прогодувати, — Рес обвів поглядом клас і примружився, побачивши щось на задніх партах. — Ані, будь ласка.

Драконеня перелетіло за наведенням, безшумно приземлилася на парту поруч зі сплячим хлопцем. Далі вона стала перед ним і як загарчала! Бідний студент закричав і підстрибнув від несподіванки, перевернувшись і впавши разом зі стільцем.

— Дякую, мила, — Рес усміхнувся неймовірно задоволеній собою Ані. — Вареку, я б тебе покарав, але вчора ерʼФасана й так порозважалася, так що на найближчому тижні в їдальні на роздачі людей достатньо, можеш сказати їй спасибі. Це попередження, тому що, якщо хтось отримає від мене догану найближчими днями, підете в набагато менш приємні місця й тоді вас дякувати вашій вчительці вже не потягне. 

Наполегливо рекомендую вам прокидатися до мого уроку, ця юна дракониця дуже винахідлива й свої трюки не повторює. Лягайте спати з відбоєм, він для того й створений, щоб ви висипалися. 

А тепер повернемося до Дня Єднання. Щоб ви розуміли, фактично землі між річками Сунгалом і Сунгалією належать академії, вони ж її й забезпечують. І цих земель вистачило б на ціле герцогство, потрібно зауважити. Але прогодувати таку купу народу з драконами не так-то просто, це навіть більше, ніж вони можуть виростити за рік. І ось тепер приходимо до головного — академія допомагає всім й у всьому. 

Ви не знайдете тут жодного поля, де б не було накладено з десяток заклинань зростання, захисту від шкідників і всього іншого. Урожай тут збирають тричі на рік. Далі, тут абсолютно немає грабіжників й інших злочинців, за порядком теж стежить академія. На кожен будинок накладений захист від пожеж, руйнувань, і в якій області які проблеми є. У будь-якого фермера мало не на кожній тварині висить захисний амулет й амулет росту й здоров'я, а в нього самого є кілька цілющих артефактів. І так далі, і тому подібне. 

І за цим всім потрібно стежити, це все потрібно підтримувати й оновлювати. Три рази в рік по тижню всі студенти цим і займаються. Заразом практикуються, так що для вас це теж не втрата часу.

— І коли це буде?

— По-різному, десь через місяць-півтора.

— А, так ще не скоро.

— Тиждень — не скоро. Але ви ж не збираєтеся сидіти в академії все час? Якщо ви виходите за її межі, в Лаерт або ще кудись, і вас просять про допомогу — ви зобов'язані допомогти. Таке не часто буває, Тижнів цілком вистачає, але іноді щось трапляється. Вийшов з ладу амулет або артефакт, наприклад. Знаєте, що робити — робите, не знаєте — берете в академію й тут його лагодять, а потім ви повертаєте. 

Іноді ще просять підкинути до міста, якщо один-два й ви можете їх взяти — берете. Або щось зламалося, щось загубилося, якась ще невелика проблема — вирішуєте. Не можете вирішити — повідомляєте в академію, ми тут розберемося. Коротше, будь-яка посильна й непосильна допомога, якщо вас про це просять. 

Якщо не хочете цього робити — не виходьте з академії. Якщо ви вийшли й вас попросили — зобов'язані це зробити. І це не просто пункт з правил академії, це закон академії, за його порушення вас звідси виженуть. А якщо ви порушите, то повірте — про це обов'язково дізнаються. І попусків чи винятків з правил тут не робиться ні для кого. Все ясно?

Одногрупники якось не дуже радісно закивали.

— Та ладно вам, все не так погано. Я можу по пальцях перерахувати випадки, коли мене просили щось зробити не в Тиждень Єднання. І в половині з них навіть намагалися заплатити, а потім замінювали це на всякі пиріжки в доріжку, хоча вони цього робити не зобов'язані. Люди тут нормальні, до драконів ставляться добре, до студентів теж з розумінням. Скажіть спасибі, що ми зараз не на іншому березі Фаелії.

Це на групу подіяло життєствердно, все ж контраст був разючим. Я навіть почала співчувати віндарівцям, адже робити все це в умовах культу Емая те ще задоволення.