Частина 2/ Розділ 30. Орбітальна станція Алерія — Кінець піратського картелю

Алекс

Я не йму віри в те, як швидко вдалося позбутися піратів на столичній планеті. Звичайно, що не всіх, але то вже залишався мізер, з яким розберемося трохи пізніше. Мені вдалося добряче пройтися по нервовій системі Ксара Ворна, так добре, що він вже почав було панікувати. Але вчасно підкинуті йому корисні поради заспокоювали його.

Єдине, що для мене було цілковитою несподіванкою, — це те, що у Ксара Ворна був ще один «Левіафан» трохи новішої версії. Щоб його приручити, довелося втручатися ШІ Стенлі. Він прийняв та використав досить-таки оригінальне рішення, задіявши ШІ «Левіафана-1» з матрицею особистості на ім’я Реман. Той досить-таки швидко встановив зв’язок зі своїм меншим братом. Потім видалив купу встановлених у нього шкідливих багів. Після чого ШІ «Левіафана-2» визнав Ремана за старшого в їхній «ієрархії». Ми поки що не намагалися втручатися в цей їхній контакт, просто через Ремана передавали свої команди на борт «Левіафана-2». Перше, що ми зробили то те, що перевірили працездатність вантажного телепорталу обох «Левіафанів».

Потім я порекомендував Ксару Ворну всі свої скарби заховати в цій портальній кабіні. Він спочатку піддав сумніву, чи вміститься все його багатство. Але коли він відкрив вхідний шлюз порталу, то побачив ілюзію дуже великого вільного простору. У міру наповнення портальної камери скарбами, ці контейнери миттєво переміщалися на «Левіафан-1». На «Левіафані-2» просторова ілюзія показувала, як ця камера наповнюється. Після останнього завантаженого контейнера шлюз був зачинений та по периметру обварений лазерною зварювальною технікою. І тільки після цього Ксар Ворн відправився на капітанський місток, щоб ввести координати кінцевого пункту призначення. Закінчивши цю операцію, він пішов до медичного блоку, щоб провести омолодження свого організму. Як тільки він забрався в медкапсулу, ШІ «Левіафана-2» замінив задачу омолоджування на переведення організму в стан стазису.

Наступний крок ШІ був такий: всіх пасажирів приспати на пару днів. І останній крок — це заміна координат пункту призначення. Вже давно четверта сонячна система імперії — Веларіс (Світ Джунглів) — прохає допомогти з робочою силою на сільськогосподарських роботах.

— Керівництву сонячної системи Веларіс уже відправлено відповідне повідомлення про специфічний характер цього специфічного контингенту, а по-простому — піратів. Я дав рекомендацію зробити усім піратам легеньку ментальну корекцію, особливо невгамовним. А взагалі, нехай самі приймають рішення. Єдине прохання: разом із зорельотом необхідно повернути нам того чоловіка, який знаходиться в глибокому стазисі. Отже, одного з ворогів імперії знешкоджено, і я йду на допомогу Єві.

Ліанні, Вікі, Крістіні, Стасу та Андрію ставлю нову задачу: перемістити всі скарби з «Левіафана-1» у скарбницю Імперії. Необхідно описати та перерахувати все, занести до Головної книги обліку доходів і витрат імперії. Якщо буде час, то ще й провести хоча б просту ревізію імперської казни, щоб мати бодай приблизне уявлення про фінансовий стан молодої держави.

Тим часом на орбітальній станції Алерія, та й в офісі Тарена Восса, теж відбувалося пожвавлення, особливо після того, як прийшло повідомлення з планети. Ксар Ворн затіяв якусь незрозумілу евакуацію всіх своїх людей. Ходили плітки, мовби прислужники Ксара Ворна збираються в сусідню систему грабувати якусь жирну ціль. Для цього він викликав свого суперзорельота прямо на поверхню планети, який причалив біля його підземного сховища. А отже, схоже на те, що він збирається до втечі з планети, а йому, Тарену Воссу, нічого й не повідомив. Ну добре, нехай поки що буде й так.

«А чого він злякався?» — запитав Тарен Восс у свого помічника. Той відповів, що його підземне сховище вже майже піднялося до поверхні планети. А отже, він рятує свої скарби, а ще забирає всіх своїх піратів з їхніми сім’ями.

Це все не подобалося Тарену Воссу. Він задумався: а що ж робити йому? Хоча у нього майже не було своїх скарбів, але він знає, де заховані скарби гуманоїда Горма. Від самого Горма вже давно не було ніяких сповіщень. Що ж робити? Думка ніяк не могла сформуватися. Але раптом він чітко зрозумів, з чого необхідно починати: схоже, що і йому теж необхідно втікати зі станції. Але він не може забрати скарби Горма, бо на сторожі тих скарбів стоять вірні пси Горма, які і на крок ближче не підпустять нікого, окрім свого господаря.

«Ну що ж робити, думай, думай», — підганяв себе Тарен Восс. Раптом у нього сяйнула геніальна думка. А що тут думати? Усе вирішується просто. У Горма недалеко від станції стоїть захований досить-таки великий космічний вантажник, який знаходиться в режимі чекання. Досить відправити йому спеціальний сигнал, як керуючий ШІ візьме керування на себе і за кілька годин причалить до приватного космічного причалу Горма.

Отже, необхідно самому вирушити до сховища та спробувати поговорити з охоронцями. Спустившись на самий нижній, десятий рівень станції, він вирушив до таємної кабіни ліфта. Той відвіз його до таємничого одинадцятого рівня, який повністю належав гуманоїду Горму. На цьому рівні знаходилося близько пів тисячі піратів, клітки з рабами та сховище з піратськими скарбами. Тарена Восса на цьому рівні всі знали в обличчя. Ставлення до нього з боку піратів було нормальним, але вони не були його підлеглими і підкорятися йому не збиралися. Тому Тарен Восс пішов шукати реального заступника Горма, щоб повідомити йому невтішну звістку, яку й сам придумав, поки добирався до цього рівня. Знайшовши гуманоїда, дещо схожого на Горма, який спілкувався з парою десятків піратів, повідомив йому, що необхідно приватно поговорити. Але гуманоїд голосно відповів, що він не тримає ніяких таємниць від своїх спільників, і якщо він має щось повідомити, то нехай говорить при всіх.