Частина 2/ Розділ 29. Алерія-Прайм — Кінець піратського картелю

Потрапивши додому після відвідування ресторану, ми відразу попадали в ліжко та й позасипали. Прокинувшись рано-вранці, глянув на свою кохану Ліанну, яка спала у мене під боком, легенько поцілував її в носик та й зібрався було на пробіжку по нашому парку. Раптом почув голос Ліанни: — Ти куди зібрався без мене? Зачекай на мене, я миттю зберуся. — Та ти якось раніше й не виявляла такого бажання, — почав було я говорити, але Ліанна відповіла: — Так то було раніше. Відсьогодні все буде інакше, приймай мене в свою команду, будемо працювати разом. Я глянув на свою «оновлену» дружину, і на моєму обличчі засяяла радісна посмішка. — Мені дуже подобається твій бойовий настрій, — відповів їй. Після пробіжки, трохи поплескавшись в домашньому басейні, звеліли слугам накривати сніданок на трьох, бо Ліанна запросила Єву до нашого столу.

Єва не забарилася і миттєво прибула до нас порталом. — Привіт, мої дорогенькі! — вона відразу привіталася до нас. — Я б ще й запросила наших друзів, адже у нас є термінова і надзвичайно важлива справа, яка потребує негайного вирішення. Я тільки глянув на Ліанну, як вона повідомила, що вже запросила друзів і за кілька хвилин вони будуть у нас. Пролунав сигнал, який повідомив, що порталом прибули друзі. Я запросив їх до ранкової кави та й почав розмову.

— Ми зібралися, щоб разом виробити тактику протидії піратському картелю. Діяти необхідно швидко, бо через пару днів наш ментальний зв’язок з бандитами буде слабшати, а потім швидко й зникне. Я та Єва взяли під свій контроль двох піратських ватажків. Просто знищити їх ми можемо без зайвих проблем, але це не вирішує наше питання повністю. Адже залишаться некеровані піратські загони — це по-перше, а по-друге — це піратські скарби, які ретельно заховані та які аж ніяк не будуть зайві для відбудови нашої, вже нової, Імперії.

— Стенлі, Декаре, будь ласка, явіться перед нами, нам будуть важливі ваші думки та підказки. Повторювати для вас все, що відбулося вчора, я не буду, ви і так вже все знаєте. Послухайте, будь ласка, мою пропозицію, а потім всі разом обговоримо і дійдемо до спільної думки. Отже, мені та Єві будуть потрібні помічники. Наприклад, я собі забираю Стаса та Віку, Андрій та Крістіна допомагатимуть Єві. Ліанна, Декар та Стенлі теж працюють разом в складі третьої групи. Я до свого ментального зв’язку підключу Стаса та Віку; хоча вони не зможуть керувати аватаром, але стануть додатковими спостерігачами за моїм аватаром. За такими «кадрами» потрібно уважно спостерігати, однієї пари очей та вух реально буде недостатньо.

. Мій підопічний — це Ксар Ворн, і його вотчина знаходиться на планеті, а твій, Єво, — це Тарен Восс, який повинен знати все про коштовності гуманоїда Горма. Для початку я почну, своєму «клієнту» нагнітати нервову напругу, страх та невпевненість в своїх діях, а потім будемо їм підсовувати свої варіанти його дій, за які він повинен буде учепитися, мов за єдину рятувальну думку.

Вважаю, що найкращий спосіб викурити їх зі своїх схованок — це посіяти в їхніх мізках думки про негайну втечу з нашої сонячної системи Алерії-Прайм. Але для цього необхідно серйозно підштовхнути їх до такої думки. Налякавши їх, ми зможемо суттєво прискорити підготовку до втечі з планети та орбітальної станції. Також необхідно створити такі умови, щоб не тільки піратські ватажки були налякані, також було б непогано посіяти паніку у рядах піратів.

Також я не думаю, що буде реальна необхідність нашої фізичної присутності біля своїх аватарів, хоча й цей момент не можна відкидати повністю. Для координації наших дій вже відкрито ментальний груповий чат, будь ласка, все пишемо та повідомляємо в цей чат.

Я описав свій сценарій як я буду діяти, а ви Єво та Ліанна можливо вигадаєте щось інше,

Ну що, Єво та Ліанно, вперед будемо брати наших биків за роги?

— Я частково перемістив частину своєї свідомості в мозок Ксара Ворна і почав надсилати йому тривожні та нав’язливі думки, мовби на планеті відбуваються незрозумілі події. Почало мінятися навколишнє середовище, мовби з-під землі з’явилися нові храми та будівлі. І здається, що і його підземна резиденція, яка була на глибині 500 метрів, вже піднялася вище метрів на триста. Але чомусь його підлеглі цей факт приховують. А приховують тому, що після того, як його резиденція підніметься з-під землі, його підлеглі миттю розграбують його. Під землею це було зробити майже неможливо, а на поверхні всі його статки швидко розтягнуть його слуги, охоронці та й соратники.

— «Що ж робити, що ж робити?» — його думки гарячково пульсували, малюючи події одні гірші за інших. Раптом йому прийшла рятувальна думка: і як це він забув, що в нього є реальний план! Ксар Ворн заспокоївся, він вже знав, що робити: його врятує тільки негайна втеча з планети. Він забере всі свої статки, своїх людей та втече на одну досить-таки комфортну атмосферну планету і там почне все спочатку. Отже, подумав він, ніякої паніки, в нього є потужний зореліт, зовні виглядає як металобрухт, але то є справжній крейсер з чудернацькою назвою «Левіафан-2». Цей зореліт єдиний з усіх йому відомих має можливість посадки на поверхню атмосферної планети і також спокійно може її покинути.

На борт «Левіафана» можна забрати до тисячі розумних. Якщо летіти недалеко, то можна й потерпіти не зовсім комфортні умови перебування у вантажному трюмі цього зорельота.

Раптом йому прийшла ще одна важлива думка: необхідно якось мотивувати його людей, щоб вони не просто згодились на переліт, а ще й самі просилися на борт зорельота. А що сказати своїм людям, він вже знав. Він розкаже своїм людям, що в сусідній системі знаходиться на ремонті дуже жирна ціль, яка так і проситься, щоб ми її швиденько обчистили. Він так розмалює все в рожевих кольорах, що його ще й підганяти будуть, аби скоріше вирушити на полювання.