Частина 2/ Розділ 15 Нові, але приємні клопоти

Алекс

Ми всі стояли, як то кажуть, мов накриті мокрим рядном. Я розірвав тишу, звернувшись до друзів: — Не святі горшки ліплять, дамо раду й цьому «подарунку долі». Прошу уваги, починайте генерувати свої ідеї, поради та й все таке інше, — промовив я та й покликав ШІ цього крейсера. — Аелі, дівчинко, ходи-но сюди та й розкажи нам про це все. Які наміри були у Горма, як збирали цих жінок та що їм обіцяли, чим їх заманювали. Нам це обов’язково потрібно знати, бо коли вони прокинуться, нам необхідно буде з чогось починати з ними розмову. Також, зважаючи на їхній стан, необхідно буде, щоб наші новини не шокували їх реальною дійсністю.

І Аелі розповіла, що на початку у Горма була ідея просто подвоїти кількість рабів. Але оскільки він був не людиною, а гуманоїдом, то й не мав уяви, як це все має відбуватися в подальшому. І коли його люди розтлумачили йому, що, привізши десять тисяч вагітних жінок, він не отримає відразу 20 тисяч рабів, і що цей «товар» як мінімум зависне щонайменше на два роки, поки він зможе почати продавати цих рабів, Горм зрозумів свою помилку. Він зробив висновки, але від своєї ідеї все одно не відмовився. Виникла нова ідея — вербувати цілі сім’ї: тобто чоловік та його вагітна дружина, а потім продавати їх на колоніальних планетах. Він віддав такий наказ своїм вербувальникам на Землі, а ті відразу почали свою брудну роботу. На борту крейсера  в стазисі вже перебували дві тисячі безсімейних вагітних жінок. А отже набравши ще чотири тисячі сімейних пар, крейсер негайно вирушив в систему, де головну скрипку грали пірати. Для початку Горм хотів зрозуміти, як можна вигідно реалізувати такий специфічний товар. Він інтуїтивно відчував перспективність своєї ідеї, тому вирішив почати працювати на випередження та першим освоїти цю, ніким ще не зайняту, нішу.

Все було б добре, якби не його надмірна жадібність та самовпевненість. Коли до піратського «базару» залишався всього лиш один перехід, Горм, вийшовши з гіперпростору, вирішив зупинитися для перепочинку. Заховавшись в астероїдному полі, яке знаходилося поряд із точкою виходу, він поставив на чергування три абордажних боти, щоб, як то кажуть, половити рибку в брудній воді.

При виході з гіперпростору зорельоти кілька хвилин залишалися беззахисними, чим і користувалися пірати. В основному вони відловлювали одинокі або слабкі зорельоти. Вихід з такої реальності був знайдений: головна маса торгового флоту почала формуватися в каравани, які під охороною спеціально найнятих охоронців проводили їх по відповідному маршруту. Відбувалося це дуже просто: першими виходили з гіперпростору кілька потужних військових зорельотів, які займали кругову оборону, скануючи новий простір на присутність піратів. Слідом за ними через деякий час починав виходити весь караван, потім, слідом за караваном, виходив залишок групи охоронців, які прикривали караван з тилу.

Коли з гіперпростору вийшов крейсер під управлінням Соул, то вона, завдяки своєму корабельному ШІ, вже знала, що їх чекають пірати. А отже, крилата фраза «Попереджений — значить озброєний» спрацювала на всі сто відсотків. Знаючи, що на них чекає майбутня небезпека, екіпаж крейсера встиг підготуватися до неї та успішно впоратися з цим. В результаті цього на нашу шию звалилася ось така потужна проблема.

Поки мої товариші мовчки давали раду своїм думкам, я знову звернувся до Аелі з питанням: — Дівчинко моя, розкажи, хто і як керує цим господарством, що знаходиться в секторі номер сім?

І Аелі почала мені розповідати, що то повністю автономна система, задача якої полягає в завантаженні в стазис людського організму, підтримці його життєдіяльності в повному обсязі і, по команді, поверненні до початкового стану відповідних комірок з капсулами кріосну.

— Зрозуміло, — відповів я. — А як зрозуміти те, що вони всі голі? Хоча це й так зрозуміло чому, але виникає проблема: як потім мені їх вдягнути? — Та ніякої проблеми, — швидко відповіла Аелі. — В секторі номер шість знаходяться запаковані всі їхні особисті речі, які зв’язані номерним знаком з номером їхньої капсули.

Я відразу повеселішав. — Аелі, якби я міг, я б тебе розцілував за таку гарну новину! А тепер підкажи, як я зможу отримати зв’язок із ШІ сьомого сектору? — Алексе, — відповіла Аелі, — я можу бути посередником. — Це добре, але мені хотілося б мати безпосередній зв’язок із тим ШІ, — відповів я. — Зачекай трохи, — відповіла Аелі.

І за кілька хвилин через ментальний зв’язок я почув у голові: — Вітаю тебе, мій імператоре.

Я й «завис» від такої несподіванки, і нічого кращого не придумав, ніж спитати: — Хто ти? — Мене створила Єва ще в ті далекі роки. І коли мене відтранспортували до цієї космічної станції древніх, то до мене підключилося місце сили древніх і відновило мої заблоковані сегменти пам’яті. І відтепер я знову повноцінний ШІ з матрицею особистості древніх і можу бути з тобою на постійному зв’язку незалежно від відстані.

— Для початку розкажи трохи про свої можливості. Що ти вмієш ще, окрім того, щоб вводити людину в довгостроковий сон та виводити її зі сну?

ШІ відповів, що це найменш важливе вміння з тих, що він має. Що сектор 7 — це дуже важливий реанімаційно-відновлювальний медичний комплекс. А сектор 6 це сектор забезпечення штатного функціювання сектора 7. Необхідно регулярно поповнювати його або й навіть замінити всі розхідні медичні матеріали, які необхідні для повноцінної роботи всього комплексу. — І що це значить? — перепитав я. На що ШІ відповів, що відтепер так званий сектор 7 — це вже, могутній мобільний медичний комплекс, який вміє робити все, і навіть відростити руку чи ногу.