Частина 2/ Розділ 10 Нарада у вузькому колі або дуже важлива розмова

Я запропонував зібратися в Камінній залі. Стас здивовано глянув на мене: «Що, в тебе ще й камін є, тобто в цьому світі?» — я здивувався: «А чому б йому не бути?» Поки розмовляли, не помітили, як підійшли до Камінної зали. Нас зустріли велетенські двостулкові дерев’яні двері з глибоким рельєфним різьбленням та металевими вставками. Раптом двері самі відчинилися, і ми переступили поріг Камінної зали. Теплий дух від каміна одразу обволік нас, стираючи напруження, поки ми йшли коридорами Палацу. М’яке світло ледь мерехтіло по глибоких відтінках дерев’яних панелей. Перед каміном стояв круглий столик, а навколо нього — чотири диванчики, оббиті темною шкірою. Виникло бажання сісти й отримати відчуття безпеки та спокою, яке випромінював камін.

Порозсідалися ми парами , наші жінки, поскидавши взуття, повсідалися на диванах, підібгавши під себе ноги якось по-домашньому, що зробило атмосферу ще більш інтимною. Слуги принесли фруктові напої, вина та десерти — Ліанна вже встигла дати їм вказівку.

І я почав розмову: «Дорогі мої друзі, навіть не знаю, з чого й почати. Ви й самі відчули, який психологічно тяжкий видався сьогодні день. Хоча особливо обговорювати немає що, але я повинен дещо прояснити вам і звернути вашу увагу на деякі моменти. Давайте я трохи пробіжусь по сьогоднішніх подіях. А ви відразу, не відкладаючи, задавайте питання або висловлюйте свої думки».

«Так от, думаю, ви звернули увагу на те, — продовжив я, — що Зала засідань Імперської ради — це не просто зала, це пункт управління та контролю імперії. Звернули увагу на 10 моніторів, які в реальному режимі показують життєдіяльність усіх десяти сонячних систем?»

Крістіна та Віка здивовано глянули на мене: «Ми й не звернули увагу. Ми були зайняті скануванням аури всього залу і кожної людини окремо».
«І які результати?» — спитав я.
«Нічого втішного. Головні емоції — злість, непевність і навіть ворожість».
«Отже, я правильно зробив, що заблокував їх по домівках», — повідомив я.

«А тепер питання до всіх: що ви взнали про нашу сонячну систему?» Всі четверо розгублено глянули. «Ех ви», — розчаровано глянув на свою четвірку, потім посміхнувся: «Не вішайте носа. Підключайте нейромережі до керуючої системи залу та до монітора сьомої сонячної системи або напряму до бази даних. Півгодини буде достатньо для ознайомлення, а ми з Ліанною трохи поговоримо в суміжній кімнаті».

Ліанна стривожено глянула на мене, але побачивши мою посмішку, повеселішала і, скочивши з дивану, пішла зі мною в суміжну кімнату. Це була комфортна кімната відпочинку. Переступивши поріг, я міцно обійняв її і почав цілувати обличчя. Ліанна відповіла поцілунком і сказала: «Тихо, тихо, Алексе, заспокойся, у нас вся ніч попереду». Ми присіли на дивані, і я запитав: «Як ти себе почуваєш? Що відбулося? Єва вже розповіла, хоча я думав, що ти залишишся з сім’єю».
«Дурнику ти мій, — відповіла Ліанна, — і як таке тобі прийшло в голову?»
«Взяло й прийшло», — відповів я спантеличено і розсміявся, обіймаючи її.

«Пішли вже до друзів, — сказав я, взявши Ліанну за руку. — Зараз я шокую їх своїм повідомленням і тебе теж», — і повів її до Камінної зали. Глянувши на друзів, та побачивши їхні спантеличені обличчя подумав, що якраз вчасно ми повернулися .

«А от тепер поговоримо про серйозні справи», — сказав я, вмощуючись на диванчику. Ліанна присіла поруч і обвила мою шию руками.
— Беріть келихи з вином і вип’ємо за майбутню подорож.
— За яку подорож? — майже хором спитали всі.
— Гей, не тупіть, ви ж прочитали те, що я просив?
— Так, — відповіла четвірка.
—  І які думки у вас виникли в зв'язку з новою інформаціцєю ? — перепитав я.

Побачивши почервонілі очі хлопців і мокрі від сліз очі дівчат, вирішив не тягнути, як кажуть, «кота за хвіст», і проголосив тост: «Вип’ємо за відрядження в нашу рідну сонячну систему, десь на місяць». Радісних усміхнених облич я не побачив — лише сльози. Ліанна, хоч і не зовсім зрозуміла, чому плачуть дівчата, теж підтримала їх своїми слізьми.

«А тепер всім заспокоїтися, — гучно сказав я, трохи пригрозивши: — інакше поекспериментую над вами своїми новими можливостями». І це спрацювало.

Я підійшов ближче до своїх друзів, сівши серед них, та й промовив: «Дорогі мої, це все реально. Але нам необхідно поговорити на цю тему, і досить-таки серйозно. Я не думаю, що як тільки ми прибудемо на Землю, ви миттєво втечете по своїх домівках. Адже не від "гарного життя" ви завербувалися невідомо до кого в пошуках кращої долі — це по-перше. По-друге, ви вже ніколи не поміняєте своє реальне життя в імперії на те, яке було в недалекому минулому, та й не зможете змінити, адже ви дали присягу на вірність імперії. Хоча наша сонячна система теж є частиною імперії. І, мабуть, я призначу вас кураторами сьомої сонячної системи. Ми ще неодноразово будемо спілкуватися на цю тему.

А тепер поговоримо конкретно про майбутню подорож. Як ви вже зрозуміли, протокол відновлення імперії займе майже рік, а отже, у нас є вільний час, хоча це не зовсім так. І ще одне: якщо ви ще не зрозуміли, ті події, що почали відбуватися на Алерії-Прайм, так само відбуваються і на нашій Землі, і на Марсі. А про планету Фаетон, якщо ви колись взагалі про неї чули, то взагалі інша розмова. Вона просто з’явиться у своїй повній красі, бо нічого на ній відновлювати не потрібно. Єво, будь ласка, дай нам усю розгорнуту історію, пов’язану з планетою Фаетон».

Фаетон — Сонячна система «Колиска трьох світів»

Колись, у далекі часи, коли Імперія Древніх контролювала десять сонячних систем, серед них існувала одна особлива — Система Сол, яку називали Колискою Трьох Світів. Тут були три атмосферні,населені планети: Земля (Терра), Марс (Арес) і Фаетон (Привид).

Фаетон не був просто планетою — це була столиця сонясної системи, серцем її природної величі. Його поверхня була справжнім раєм: безкраї ліси, прозорі озера і ріки, які текли між зеленими долинами, а легкий вітер ніс аромат квітів і фруктів, яких не було на інших планетах. Кожен куточок Фаетона випромінював життя, гармонію та спокій.

Але Фаетон ще мав і сильних мешканців, які не бажали підкорятися волі Імператора. І коли вони наважилися кинути виклик владі Древніх, тоді Імперія відповіла рішуче: настав Час Великого Смирення.

— Фаетон, як лідер повстання, був повністю переміщений у паралельний вимір, перетворений на тюрму суворого режиму. І на орбіті планети був створений пояс астероїдів як нагадування про колишню планету.

— Планета Марс теж була «приспана», атмосфера планети була штучно розріджена, а населення планети частково було заховане в спеціальні печери з стазис полем під поверхнею планети.

— Землю обнулили повернувши населення до первісного стану, в надії що виросте нова цивілізація.

«Алексе, — звернувся до мене Андрій, — я не розумію, як ми можемо потрапити на Землю, яким зорелітом будемо летіти і скільки це займе часу».

«Дорогі мої друзі, — відповів я, — ви постійно забуваєте, що ми знаходимося в імперії, де головними рушіями є не технології а сакральні місця сили. Щоб нам перейти на Землю, нам достатньо всього кілька секунд, але є одне велике АЛЕ. Якщо ми навмання зараз будемо подорожувати через портал, то як ви думаєте, куди нас закине портал? Можливо, ми з’явимось в якомусь храмі Атлантиди глибоко на дні океану, чи, можливо, в якійсь із пірамід Єгипту чи то ацтеків? Чи на якійсь вершині якоїсь із гір Тибету? Мені продовжувати чи ні?» — спитав я, але, побачивши спохмурнілі обличчя друзів, поспішив заспокоїти їх. — «А скажіть, будь ласка, що ви знаєте про місця сили на території нашої рідної України?»

І заблищали очі моїх друзів, очі, сповнені надій. Стас почав перший: «Здається, що Медвідь-гора притягує різні НЛО». Віка продовжила: «А озеро Синєвир у Карпатах?».

Я зупинив їх і продовжив: «А тепер послухайте мене уважно. На території України існує десь 13 потужних місць сили. Ось вони». І я перекинув перелік на їхні нейромережі. «Це не просто місця сили, це  портальні майданчики. Нам тільки необхідно вибрати, на який із них ми можемо безпечно телепортуватися. Це все реальні місця і тому з обережністю необхідно підходити до вибору місця нашого призначення. Я думаю, що печери нам поки що не підходять, а от відкриті місця якраз те що потрібно, наприклад, Лиса гора в Києві. Але все одно спочатку відправимо дрона-розвідника».

«Ну що, завтра рушимо в подорож додому?» — спитав я, дивлячись на спантеличені обличчя друзів.

Перелік місць сили на території України:

Бакота, Хмельницька область — печери, видовбані в скелях
Буша, Вінницька область
Гора Богит, Тернопільська область (Медобори)
Кам'яна Могила, Запорізька область
Камінне село, Житомирська область
Лиса гора в Києві
Мавринський майдан, Дніпропетровська (Січеславська) область
Монастирище, Кіровоградська область
Печера Монастирок, Тернопільська область
Скелі Довбуша, Івано-Франківська область
Терношорська Лада, Івано-Франківська область
Гора Тотоха, Київська область
Холодний Яр, Черкаська область