Пролог

Столиця королівства

Колись велике місто, перетворилося в руїни. Бій вже закінчувався, в живих залишились лише двоє король Флоркенс і асасін Мілт.

Великий король був весь у ранах, згрібши залишок сили, він був готовий битись на смерть. Мілт був повен сил, але вже встиг втратити свою руку. Асасін глянув на Флоркенса. Він стояв, поринувши в роздуми, адже ніяк не очікував, що так швидко втратить руку і це все через провал плану. Сам план полягав в тому, щоб вимотати Флоркенса в бою з багатотисячною елітою союзу, але Флоркенс був куди сильніший, ніж очікувалося. Наступної миті Мілт зрушив з місця. Ця атака, як і перша, була заблокована, тільки цього разу він не був такий безпечний, зрозумівши, що так просто не завдасть шкоди противнику. Він відразу відскочив вбік, після чого повторив атаку, Мілту треба було просто затягнути бій.

Раптом, Флоркенс перехопив кинжал лівою рукою, потягнув на себе і вдарив мечем. Відчуваючи нестерпну біль, зусиллям волі Мілт розірвав відстань, витягнув червоний кинжал. Він уже зрозумів, що помре і вирішив забрати короля з собою на той світ, кидок був точний, пройшов між ребрами, проткнувши серце, після чого два воїна впали замертво. Тиша.

Так закінчилась стара ера, відома як ера чотирьох імперій, влада яких простягалась на трильйони світів.

Микола

Сьогодні в мене був поганий день. Почалось все з будильника, який мені, гаду такому, вчора ввечері не лінь було покласти в іншу частину кімнати, подалі від ліжка. А продовжилось все мокрим одягом, розбитим горнятком і моїм запізненням в коледж.

І далі, історія, сам по собі це непоганий предмет, можна сказати мій улюблений, а от викладач миш підпільна, дуже йому не подобається, що я предмет краще за нього знаю. Після історії за розкладом йшли: математика, фізика, українська мова, зарубіжна література, хімія і географія, разом виходило 6 контрольних. Померти можна, що в принципі я і зробив. А допомогли мені в цьому місцеві хулігани яких я зустрів по дорозі додому. Темніє зараз швидко і попри ранню годину йшов я в темряві, а побачивши трьох п'яних людей неприємної зовнішності, перейшов на іншу сторону дороги.

— Ей, пацан, іди сюда! — сказав один із п'яниць.

Після його слів інші двоє також мене помітили і вся трійця почала переходити дорогу.

Недовго думаючи я вирішив втекти, але розвернувшись я побачив ще двох хуліганів які вирішили непомітно підкрастись ззаду і вирішив прориватись з боєм.

— Не втечеш! — сказав один із хуліганів.

У відповідь я зробив ривок і вдарив одного з хуліганів в живіт, нирнув під удар іншого зайшовши йому за спину і вдарив в затилок.

Тоді мені не вистачило долі секунди для того щоб втекти. Інші троє попри свій п'яний вигляд відреагували дуже швидко. А зосередившись на тих трьох я не помітив як той кого я вдарив в живіт встав і витяг ніж.

І тепер я стою, думаю, яка ж релігія істина, і щось ніяк не можу згадати, в якій релігії мертвих вітає чоловік в чорному плащі. На вигляд років так 22, чорне волосся, красиве обличчя, високий, стрункий і без коси.

— Людина? — запитав незнайомець.

— Так, — відповів я і запитав у надії, що це не смерть, яка забула свою косу вдома: — А хто ви? І де це ми?

— Ми в тюрмі, — усміхнувшись, радісно продовжив він. — І зараз, завдяки тобі, я буду звідси тікати.

Я хотів ще щось сказати, але в мене закрутилася голова і заболів бік. Глянувши туди, побачив ніж. Я не знаходився в білому просторі, а стояв, точніше вже лежав, в темній кам'яній кімнаті.

Джуді

Дивлячись на народ, я раділа, адже, від сьогодні, я — імператриця. Імператриця світу і під моєю владою 8 мільярдів людей. Так багато зусиль було прикладено заради цього моменту. Цю справу почав іще мій дід в далекому 1952р., захопивши підпілля власного міста. І вже за 8 років його люди були у владі першої країни, а наприкінці вісімдесятих зустрів таємну організацію масонів з якими розпочалась війна, яка тривала 20 років і закінчилась перемогою діда. За 2 роки до смерті він почав навчати мене керувати організацією, а 2016 р. він помер. Тоді мені було 7, але я, як і дід, була генієм і продовжила його справу і вже за 4 роки закінчила його справу, а після року підготовки в 12 років я стала імператрицею.

По закінченню церемонії я пішла в свій кабінет де я проведу декілька наступних безсонних ночей. Документи були різними: накази, доповіді, договори і також секретні матеріали, особливо секретні матеріали. Виявляється, інопланетяни існують, в вісімдесятих знайшли щось схоже на наш «Вояджер», що пролітав на відстані 0.5 астрономічних одиниць тільки більший і інопланетний. Або от свердловина в Німеччині глибиною в 26 км. І для чого? А на це витратили 6 мільярдів євро. Чи, наприклад, мегакомп'ютер розміром з невеличке місто в Китаї, він мав декілька тисяч ядер і оперативку в сотні терабайтів.

Так, читаючи доповіді і секретні матеріали, я натрапила на це, Великий проєкт, який був розпочатий 62 року. Він відрізнявся від інших секретних матеріалів тим, що за платіжками за електрику ще працював, його закрили, а він працював. І як це розуміти? Треба проводити перевірку фінансування. Так і тут дива. Державне фінансування закінчилось 86 року ще 20 років після офіційного закриття, а проєкт отримав фінанси до 89. Вже від одного спонсора сам проєкт знаходився в Каневі (Україна) і тут найдивніше, спонсор пропадає і інформація перестає потрапляти. Все просто зникає. Витрат енергії за якими можна було слідкувати за активністю проєкту показують різкий стрибок витрат за день зникнення спонсора. І все, після цього нема ніякої інфи, жодного листочку чи слова, а це секретні матеріали вищого доступу де відсутність інформації чи її невідповідність щось неймовірне.

— Треба відправити людей.

Ерік