Пролог

Шановні читачі!

Якщо вам сподобалася моя книга, не забувайте про "лайки"(зірочки),

та відгуки в коментарях. Це надзвичайно надихає, Ваша взаємовіддача.

А зараз, ласкаво прошу до мого фантастичного світу:

   Сутеніло. Світло, що не так давно своїм сяйвом покрило Імперію, Королівство і навіть Велике Поле, уже зібралося відійти і передати владу Темряві, всепоглинаючій і безжалісній сестрі. Адже, як тільки вона окутає собою весь Авінанд, на вулиці виходить справжнє нутро цього світу: жорстокі ареві, підступні камії та інші породження Тьми. 

   Каві Мансард якраз закінчував замовлення. В останній час мало хто звертався до його майстерні, адже ж всім відомо, що найлі - нижчий клас і покладатися на чотирируких карликів так собі ідея. Проте Каві завжди доводив роботу до кінця і з усіх своїх сил намагався зруйнувати цей давній стереотип. Звісно, раніше, за часів Першой Імперії, найлі були воїнами, що охороняли самого Імператора. Проте часи змінилися, владу захопила династія Кронлі, і люди почали сприймати чотирируких як виродків, не здатних творити магію. Не зважаючи на це, найлі досягли великого успіху в тому, на що вищий клас перестав звертати увагу - виробництві магобійної зброї. Рушниці, виготовлені чотирирукими карликами, мали дивовижну силу. Вони поглинали магію і могли дістати навіть наймогутнішого Піднесеного, що підкорив собі цілу стихію і міг самотужки перемогти ворожий легіон. Ніхто не знає, чому саме найлі, істоти позбавлені природної магії, могли створювати таку грізну зброю, але саме через це Імператор і дозволив їм оселитися на своїй землі, і навіть створити власне місто - Найбург.

   Каві якраз працював над одним із таких замовлень, котрі відкривають нові можливості для маленької майстерні. Спочатку він сам здивувався, що імперський генерал вирішив звернутися саме до нього. Адже на службі Імперії існують великі і перевірені часом майстерні, де працюють найталановитіші найлі Авінанда. Саме замовлення було не досить складним - десять магобійних універсальних рушниць, закованих під варів - древній народ Великого Поля. Проте, складність полягала у тому, що на їх виробництво Каві дали всього шість днів. Більшість майстрів найлі відмовились би від цієї роботи, адже одна така рушниця виготовляється щонайменше тиждень. Однак Каві побачив у цьому єдину можливість розширити свою майстерню і стати одним із Великих Майстрів Імперії. У нього був свій метод виготовлення зброї, проте, навіть це не давало можливості вкластися в ці шість, таких важливих, днів.

 - Каві, любий, Темрява уже зійшла на престол. Ходімо в квартиру, тут скоро стане небезпечно, - сказала Сата, вірна дружина майстра, котру сам карлик не помітив, весь поглинутий роботою. 

 - Я ще трішки попрацюю, важливе замовлення. - відповів Каві.

 - Ти що, не чуєш, Темрява уже близько, а ти ж знаєш правила. Завтра закінчиш, а зараз Ларові потрібен батько. 

   Звісно, це був нечесний прийом. Більше своєї майстерні Каві любив тільки Лара - єдиного сина. Він мріяв, що колись стане Великим Майстром Імперії і передасть цей титул своєму спадкоємцю, адже ж в цьому світі династична спадковість - головне і основоположне правило. Не важливо наскільки ти талановитий, в першу чергу завжди увагу звертають на перевірену сім'ю, навіть якщо це найлі.

 - Гаразд, вже йду. - відповів карлик, одночасно відклавши свої інструменти - заготувальний молот і шліфувальний камінь "АМ-7".

 - Давай швидше, скоро вийдуть камії, і я не хочу, щоб ти постраждав. Вони ж як мухи, забачивши світло одразу налітають і руйнують все, що стане на їх шляху.

 - Та йду вже, йду. Дай хоч налаштувати все на автоматику. Це замовлення зробить нас вагомими, і навіть люди приймуть Мансардів як рівних собі.

 - У тебе 15 хвилин. І коли Темрява прийде, я хочу бачити сина щасливим від того, що батько розповідає йому нову історію про цей і так непростий світ.

   Каві почав налаштовувати майстерню в автоматичний режим. Технології, що їх створила магія Вищих, будуть підтримувати ескізи всю ніч, однак, як не старайся, справжню силу надати їм може тільки найлі.

"Хех, от же ж жарт природи - лише позбавлені природної магії істоти можуть створити смертельну зброю проти магів, котрі вважаються найвищим, крім династії, класом." - подумав Каві, завершуючи всі налаштування. 

   Що ж, майстерня в безпеці, і у чотирирукого карлика залишається ще два дні, щоб все виконати. І, згідно з його новою технологією, цього часу може навіть вистачити. Каві вийшов на зовні і помітив, що на вулиці уже майже воцарилася Темрява. "Що ж, пощастило мені з дружиною. Якби не вона, відбивався б я зараз від камій." - подумав карлик і покрокував до двадцяти п'яти поверхового будинку, де він, власне, і жив у квартирі, що дісталася їм з Сатою від батьків на честь народження сина і спадкоємця давньої династії майстрів Мансард.

   Зайшовши у багатоквартирний будинок, Каві, звісно ж, викликав ліфт. "Як же ж далеко зайшла магія. - подумав він, як і зазвичай. - Ліфт, керований чарами, доставить мене до квартири, яка тими ж чарами реагує на власника, де усе всередині кероване тими ж самими чарами. І байдуже, що мешканці - чотирирукі карлики, від природи позбавлені будь-якої магії".

 - Я вдома, можеш не хвилюватись. - голосно сказав Каві, зайшовши до квартири.

 - Добре, що ти встиг. Темрява змінила Світло, тож на вулицях небезпечно. Але у тебе тепер інше завдання - Лар уже не може дочекатися, коли тато розповість йому нову історію.  - відповіла Сата.