Банчан і Фелікс познайомилися не в школі, як більшість підлітків. Їх не звела доля за партою, не зіштовхнула в коридорі між дзвінками. Вони зустрілися в найнебезпечнішому місці Кореї — в угрупованні HWAHEUK, яким керував Кан Техван. І довіряв він лише одній людині — Ілю Сонхва.
У HWAHEUK було сім кланів.
Сім кланів, наче сім гілок однієї прогнилої системи, контролювали все: інформацію, страх, вулиці, гроші та владу. А восьмий… восьмий був мов пил на чоботах — непомітний, незначний, але іноді вирішальний. Пішаки. Ті, кого використовують і замінюють.
8. JJAG — «Мухи». Від них мало користі, але іноді навіть муха може зіпсувати суп.
7. GEOM — Штурмовики. Ті, хто не боїться забруднити руки.
6. JEOKBI — Зачистка. Знищують докази, стираючи сліди так, ніби їх і не було.
5. RED FANG — Терор. Паніка, вибухи, кров. Вони цим живуть.
4. SOMA — Наркообіг. Гроші, розрахунки, усунення конкурентів.
3. NOLI — Впроваджені. Поліцейські, чиновники, журналісти — ніхто не знає, що вони давно перейшли на інший бік.
2. BLACKGUARD — Мисливці. Особиста охорона лідерів. І смерть для зрадників.
1. BLACK MIRROR — Спостерігачі. Вони бачать усе, але залишаються в тіні. Вони — очі HWAHEUK.
У кожного з них була причина бути там.
Кожен ніс свій особистий пекельний тягар.
Фелікс потрапив сюди, коли його батьки стали жертвами афери та потонули в боргах, як у трясовині. Він знав: якщо не знайде спосіб повернути гроші — вони всі зникнуть. І він разом із ними.
Банчан прийшов заради бабусі. Вона помирала, і лише великі суми могли продовжити її життя. Але вона не дочекалася. Померла. І разом із нею згасло все, що тримало його в цьому світі. Тепер йому було байдуже, де знайти кінець — на морозній вулиці від голоду чи в темному провулку від кулі.
Три місяці в JJAG. Три місяці брудної, нікчемної роботи. Але Фелікс не збирався здаватися. Він уже трохи заробив і зрозумів: чим вище ти піднімешся — тим більше шансів вижити. Тим більше сенсу.
А Банчан? Він просто чекав, коли все скінчиться. Він уже не жив — просто існував. Єдина, хто залишилась поруч, — тітка. Але їй було начхати на нього. Їй було байдуже, звідки в неповнолітнього гроші. Є — значить, свої витрачати не треба.
Спочатку Банчан і Фелікс були, як кішка з собакою. Їх навіть ставили один проти одного під час тренувань. Але коли Фелікс дізнався, що сталося з бабусею Чана — він замислився: може, той і не такий лицемір.
Банчан спершу скривився, та коли побачив Фелікса біля колумбарію своєї бабусі, коли почув, як Лікс просив дати йому сили й терпіння — щось у його серці почало танути.
Минуло ще два місяці — і Фелікс із Чаном стали нерозлучними. Вони вирішили, що досягнуть більшого. Вони стали найкращими серед "Мух", та через вік не могли перейти до загонів зачистки.
Проте їм почали доручати відповідальніші завдання — уже окремо. Банчан виконував силові накази, а Фелікс займався розвідкою і доповідями.
Їх помітили після загального бою серед JJAG — переможцями стали саме Лікс і Чан.
Банчан багато тренувався, йому подобалося дивитись, як супротивники падають від його ударів.
Фелікс же був розважливим: більшість бою спостерігав, аналізуючи рухи й реакції. Його спостережливість і розум не залишилися непоміченими. Іль Сонхва побачив у ньому когось знайомого. Void замовив за нього слово перед господарем Каном.
Пізня ніч.
Фелікс сидів на підлозі біля рингу — втомлений, спітнілий. До нього підійшли люди з BLACKGUARD. А за ними — права рука Техвана. Фелікс машинально підвівся і вклонився.
— Формальності зайві. Ми всі — люди, — спокійно сказав Іль. — Краще скажи, як тебе звати.
— Я Лі Фелікс, пане, — відповів він без страху і знову вклонився.
Сонхва ледь помітно усміхнувся. Вперше з ним говорили без страху. І з упевненістю.
— Ти щойно виграв бій, хоча твоє тіло значно менше за інших. Як тобі це вдалося?