«Прилетіло» уві сні

На додаток до перерахованого вище згадаю, ще трапляється приблизно таке – вранці після пробудження художня ідея «прилетіла» на думку, як висловлюється один мій товариш. «Прилетіла», мається на увазі, з'явилася як би сама собою, чудовим чином. Для опису таких випадків часто використовуються терміни «навіяння», «натхнення», «божа воля» та інші невизначені слова. Однак я все ж таки схильний говорити про чудеса більш приземлено.

Відбувається це явище через те, що наше мислення не відпочиває, а працює без перерв, постійно. Але при цьому воно працює з різною інтенсивністю. Вночі мозок менш завантажений поточними проблемами, перебуває у стані відносного відпочинку та свободи. Не витрачається енергія на рух та фізичну роботу. Сон не вимикає мозок, але сповільнює його роботу. Уві сні відбувається підсвідоме прокручування денних завдань без свідомого контролю над процесом.

Мозок уві сні обробляє денні завдання за тими самими алгоритмами, що й у бадьорому стані, але повільніше, не поспішаючи. Адже поспішати уві сні нікуди не потрібно, часу до пробудження достатньо. Пошук потрібного творчого рішення йде спокійніше, ніж вдень, без відволікання на пересування та інші добові турботи. Інтенсивність цього пошуку залежить від яскравості денних вражень.

Чи згадався вам зараз Дмитро Менделєєв зі своєю періодичною таблицею? Мені згадався. На мій погляд, ця знаменита легенда лише підтверджує той нюанс, що уві сні «вирішити» можна лише те завдання, яке виразно поставлене вдень.

Той самий ефект відбувається – хоч і з меншою «продуктивністю» – при перемиканні уваги з «робочої» задачі на допоміжну, на розвагу чи відволікання. При перемиканні на другорядне завдання свідома частина мислення працює з меншим навантаженням, що дає можливість підсвідомого обмірковування вихідної творчої проблеми. Тому часто можна чути, що «найкращим відпочинком є перемикання на іншу роботу». Згоден.