Глава 32

Лука

Моє життя полетіло шкереберть. Пристрасна чорнявка забрала мій розум, тепер я ні про що інше не міг думати — тільки про неї, про її солодкі губи, гнучке тіло і готовність до все нових і нових експериментів. А ще я так був вдячний за те, що вона проклала місток взаєморозуміння між мною і сестричкою.

Після того як Аніта втекла в ніч, я справді жахнувся, і відчував себе у всьому винним. Це ж через мене, точніше, через умови Платона трапилася подібна оказія. Я добре пам’ятав погрози Платона і грішним ділом подумав, що він може слідкувати за будинком і викрасти мою сестричку. А заради Аніти я підпишу будь-які документи, згоджуся продати бізнес і покинути країну.

Здогадуюсь, що саме це й задумав Платон, щоб знищити мене як бізнесмена, який так різко набирає обороти своєю діяльністю і зовсім незабаром він матиме гідного суперника. Але тепер Платон розумів, що недовго може тримати мене на короткому ланцюжку — мій бізнес успішно розвивався, і я незабаром буду готовий змагатися зі старим на рівних умовах.

Деякі бізнесмени таємно вже звернулися до мене з проханням очолити їхню конфронтацію проти Платона, який прямо таки задавив їх податками і не може вже керувати по-новому, тримаючись за принципи дев’яностих років, коли отримав майже необмежену владу. Хоча я жалкував, що допоміг нахабній Бет, та подібний вчинок отримав гарний резонанс.

Дарма, що оточення дійсно прийняло на віру моє фіктивні заручини, та якраз те, що я вистояв проти Платона і вийшов після переговорів на своїх двох ногах, а не закінчив життя у підземеллі в кайданках, дійсно викликало повагу. Багато людей подумки мріяли, а дехто вже й наважувався шепотіти, що вже час Платону на пенсію, і потрібно вибирати ватажка, який уміє працювати сам і дає можливість заробляти іншим.

Багато хто вже не міг відкидати того факту, що піднімається новий лідер — молодий Демон, який буде діяти справедливо і холоднокровно. При мені й Бет нібито розцвіла: якщо нещодавно вона носа кривила від перспективи розіграти заручини, то тепер хвалилася всім знайомим, що змогла мене окрутити. Ще б пак, вона дійсно сподівалася незабаром довести аферу до кінця і стати при мені королевою.

Я навіть не можу собі уявити, коли оголошу про розрив відносин. Вищий світ ошаленіє, та я був готовий до такого перебігу подій. Більше того — вирішив дати їм черговий привід для пліток та пересудів. Я намірився відразу продемонструвати справжню причину розриву — представити свою справжню наречену — мою Олесю, хоча вона про це ще не знає. Дарма, що минуло ще досить мало часу, та я не хотів його втрачати даремно.  Он уже зміг призначити зустріч Платону через два тижні, коли він буде проїздом у сусідньому місті.

Перший крок зроблено і я не відступлюсь назад. З Бет переговорю теж незабаром, одним махом розрубавши гордіїв вузол. Нехай дуже не задирає носа, хизуючись своєю красою та хитрістю, мовляв, змогла одним махом домовитися із Платоном і накинути вуздечку на Демона. Нічого, недовго їй ходити павою, скоро вона перетвориться на звичайну курку, якою і є насправді.

Я вже встиг попередити Аніту про те, щоб не розповідала Олесі про Бет. Так чорнявка нічого не дізнається і буде спати спокійно. Сестричку спочатку здивувала така пропозиція, та зовсім скоро вона зрозуміла, що так буде краще дляв всіх. Я майже все розповів Аніті про нас із Бет, обіцяв, що подібного більше не повториться, і ми порозумілися.

Останній часом ми з сестричкою дуже зблизились завдяки старанням Олесі, проводили більше часу разом, знаходячи якісь спільні теми для розмови. Аніта виявилась цікавою співрозмовницею, і ми нарешті змогли нормально поговорити. Сестричці дуже подобалася Олеся, і вона часто згадувала про неї. Відчувалося, що в особі моєї коханої Ані знайшла справжню подружку.

Здається, що Олеся робила усе можливе, щоб зблизити мене зі сестрою, тим самим розтопивши моє черстве серце. І я їй був за це дуже вдячний, особливо за ідею із сумісним походом на концерт. Яке задоволення було сходити з Анні на виступ симфонічного оркестру. Шкода, що Олеся відмовилась іти з нами, розуміючи, що прийшов час нам нарешті поспілкуватися.

Незабаром я дізнався, що один знаменитий оркестр виступатиме у нашому місті, і швидко замовив два квитки. І ось настав той довгоочікуваний день, коли я повідомив сестрі, що увечері ми відправимося на концерт класичної музики. Аніта від захоплення заплескала в долоні, і півдня весело тріскотіла, обговорюючи образ, у якому відправиться на захоплююче дійство. Ми прибули до концертного залу заздалегідь, прагнучи знайти свої місця і зануритися в атмосферу. Я навмисно так вирішив, щоб сестричка встигла все роздивитися.

Коли ми пробиралися до своїх місць, я помітив, що Аніта виглядає знервованою.

— Що сталося, Аніто? — запитав я. — Ти ж цього дуже хотіла.

— Я ніколи раніше не була на такому концерті, — тихенько промовила вона. — Для мене нічого подібного ніхто не робив. Батько прагнув просто відкупитися, навіть не цікавився, чого я хочу. І ось я тут… А що, як мені не сподобається?

Я підбадьорливо посміхнувся:

— Не хвилюйся, Аніто. Насолоджуйся моментом. Я впевнений, що тобі дуже сподобається.

Коли оркестр почав налаштовувати свої інструменти, Аніта все більше і більше хвилювалася.

— Ого, це дивовижно! — прошепотіла вона, учепившись у мою руку. — Не можу повірити, що я справді тут!

Першим твором, який ми почули, був прекрасний фортепіанний концерт. Я помітив, що Аніта була повністю поглинута музикою, її очі були заплющені, коли вона м'яко погойдувалася в ритм. Коли твір закінчився, аудиторія вибухнула оплесками.

— Це було неймовірно! — сказала Аніта, посміхаючись від вуха до вуха.

— Я радий, що тобі сподобалося, — відповів я. — Але це ще не увесь концерт.

У цей момент я відчував себе на сьомому небі від щастя. Де й подівся той черствий бізнесмен, для якого почуття інших не вартували і ламаного гроша. Зараз я не думав ні про Платона, ні про Бет, навіть на мить забув про Олесю. Я відчував задоволення від того, що зробив щасливою свою сестру. Бодай на один вечір.