Глава 23

Лука

Аніта зводить мене з розуму! Не встигла приїхати, як додала мені чергових проблем. Чим більше намагаюся бути для неї хорошим братом, тим скоріше стаю якимось поганцем. Моя сестричка ніби крізь землю провалилася! Вона ще не встигла знайти собі подружок, щоб у якоїсь переховуватись, а міста зовсім не знала. Я вже встиг підключити поліцію, та від безвиході сам скочив у машину і повільно прочісував вулиці. Куди б вона могла податися?

Мною оволодівала безвихідь. Шукати Ані посеред нічного міста, це майже те саме, що голку в копиці сіна. Сто раз телефонував їй, проте мобільний був поза зоною. Або його викрали, або сестричку тримають в заручниках, або … або … Ну не може ж вона так допізна тинятися вулицями. Скільки небезпек очікують на юну дівчину? Зупинив автівку, і від безсилля вдарив руками по керму. Я розумів, що був повністю винний у тому, що сталося. Де ж ти, моя Ані?

Ну чому так склалися обставини, коли одна біда накликала іншу? Якби ж сестричка приїхала до мене через півроку, з цим фарсом уже було б покінчено, і ми разом чудово проводили б час. А тепер між нами стояла Бет, яку, відверто кажучи, ненавиділи ми обоє. І саме через незугарну виставу, учасником якої я став мимо своєї волі, страждає найдорожча мені людина. Чорти б побрали Платона з його забаганками. Він фактично почав мене шантажувати. І на кону стояла моя люба сестричка.

Я так заплутався в своєму житті! Мої детективи продовжували шукати дівчину на ім’я Олеся, а тепер ще додатково розшукують Ані. Якщо чесно, Леся вже мені здається сном, моїм маревом, хоча зовсім недавно тримав її гаряче тіло в своїх руках. Раптово з’явилася і ще швидше зникла. А щоб я їй сказав зараз, якби знайшов? Брехав би? Хтозна. Звісно ж вона стовідсотково натикалась в соціальних мережах про мій роман із Бет, передивлялася фото та читала оцю відверту нісенітницю. Адже це для мене все написане було маячнею, а для інших людей наш роман видавався справжнім коханням двох сердець.

Тим часом, коли я вже зовсім зневірився, телефон пискнув, що мій жаданий абонент знову на зв’язку. Тремтячими руками натиснув контакт: «Ну візьми ж слухавку!» — благав бездушний апарат. Від нетерпіння почав барабанити по керму пальцями. Чекати мені залишалося зовсім недовго, адже у слухавці почувся голос, і він був зовсім не схожим на голос сестрички. Невже я з’їхав з глузду? Або потрапив у аварію і мені це все мариться? Від постійних думок про чарівну Олесю, вона почала з’являтися до мене навіть у такий спосіб. Я трусонув головою, навіть ущипнув себе, але це було не марево. Найжаданіший медовий голос з м’якими нотками літнього присмерку відізвався до мене, збуривши у мені всі переживання останніх годин:

— Лука, я тільки збиралася набрати тебе, — почув я, і серце шалено закалатало в грудях. Я просто не міг підібрати слів, тому прохрипів у відповідь:

— Олесю, чому у тебе телефон моєї сестри? Із нею щось сталося?

— Приїжджай до мене, адресу скину. З Ані все гаразд, вона спить у моєму ліжку.

Ну ось, ще одна несподіванка. Але про це подумаю потім – зараз необхідно упевнитися, що із сестричкою все в порядку. Тому швидко промовив:

— Лечу. Зараз буду.

Від серця відразу відлягло. Якщо з сестричкою моя Лесенька, то їй нічого не загрожує. Як же Аніта натрапила на мою кішечку для мене залишалося секретом. От приїду і дізнаюся про все, і цього разу Леся не вислизне з моїх рук, щоб там не сталося.

Десь за пів години доїхав до типової багатоповерхівки. Вийшов з авто, і нетерпляче зайшов у під’їзд, серце шалено калатало від передчуття зустрічі. Птахом злетів на третій поверх і подзвонив у двері квартири. Мене вже зачекалися і двері рвучко відкрилися. На порозі стояла моя згуба, моя пристрасть, марево нічних сновидінь — Олеся.

Раптом я забув про все, забув, що насправді шукаю сестру, забув, що Золотарьова втягнула мене в дику авантюру, за яку мені ще довго розплачуватися. Ступив крок уперед, і майже не контролюючи себе, згріб в обійми мою любу дівчинку, прошепотівши:

— Моя ніжність, тільки моя. Олесенько, я так скучив. Ти так несподівано втекла. Я шукав тебе, і рано чи б пізно знайшов.

Дівчина спочатку слабо заборсалась в моїх руках, а потім прошепотіла:

— Ані… я знайшла твою сестру. Чи вона тебе вже не цікавить?

Ніби отямившись, прохрипів, заледве, через силу відриваючи свої руки від талії коханої:

— Де ж вона? З нею все добре? — турбота за сестру заполонила все моє єство, захотілося швидше підійти до неї, все пояснити і міцно обійняти.

— Проходь, — вказала рукою у кімнату, — Тільки тихенько, вона заснула.

Навшпиньки прокрався у кімнату. І справді, моя сестра-втікачка тихо-мирно спала у ліжку, турботливо вкрита ковдрою. Підійшов, нахилився до Ані, легенько торкнувся білявого локона, що прилип до лоба. Відчув, що Олеся тихенько тягне мене за руку за собою, тому вже не опирався, а з полегшенням пішов за красунею на кухню, де важко осів на стілець. Чорнявка хотіла сісти навпроти, та я вже не відпускав її руку, і притягнувши до себе, всадив собі на коліна. Нахилився ближче до коралового вушка, що паленіло від сорому, і прохрипів:

— Де ти зустріла Ані?

— Я поверталася пізно від учня, і побачила її на лавочці під під’їздом. Вона лежала майже не розуміючи, що з нею і де вона знаходиться. Я допомогла їй дійти до квартири, потім привела фельдшерку, яка вколола жарознижувальне. Як бачиш, зараз температура нарешті понизилася. І дівчинка заснула.

Шумно видихнув із полегшенням:

— Я негайно її забираю.

— Ні, ти зробиш так тільки гірше. Хай спить у мене до ранку, а потім вирішимо, що робити. Вона нарешті заспокоїлася, а невідомо, що буде, якщо вона прокинеться зараз і побачить тебе.

Раптом Олеся глянула мені пильно в очі і прошепотіла, гнівно звівши брівки:

— Мене цікавить від кого вона втікала? Так втікала, що готова ночувати під холодним дощем на вулиці? Це тобі не літо.