Глава 9

Лука

Я встиг зробити кілька важливих дзвінків, все ще сподіваючись підписати контракт, адже не звик відступати. Мої опоненти запевнили мене, що все буде гаразд, тому я трішки заспокоївся. Нічого, ми ще повоюємо, і підпишемо той клятий договір, але вже на моїх умовах. Ви ще не знаєте, з ким маєте справу, тому рано радієте. Все одно моя буде зверху, а хто продовжуватиме стояти у мене на шляху — про це дуже пожалкує!

Поступово мої думки повністю переключилися на справу Бет. Хоча проблеми моєї колишньої дівчини мене не дуже цікавили, однак я вирішив зайнятися цим питанням. А після слів про замахи на неї, про роль у моїх проблемах всемогутнього Мартина, особливо незрозумілі його ігри, то мене це ще більше заінтригувало. І чому дівчина не звернеться до нього? А якщо саме він стоїть за цими замахами? Використовує дівчину в «темну»? Але це вже занадто. Щось моя фантазія розігралась. Отже, потрібно ретельно розібратися у цій справі. Можливо, і про свої негаразди дізнаюся більше. Однак зробити це потрібно так, щоб ніхто про це не здогадався.

Так, мене вважають занадто холоднокровним, та я не з тих, хто залишають колишню кохану в біді. Тим більше, коли вона сама мене попросила. Розумів, що дію за спиною Мартина, розумів, що можу втрапити у неприємності, та інакше не міг. Не та у мене натура, щоб відступати. Я давно не кохав Лізу, вже й забув про неї, нічого в душі не відізвалося при вигляді її спокусливого тіла. Раніше мене приваблювала її натуральна краса, чарівна посмішка, але зараз вона перетворилася на звичайну ляльку, котра вдало перекроїла себе під скальпелем хірурга, перетворившись на типову утриманку з пухкими губами і нарощеною гривою волосся. До цього добавилася пихатість та зверхність, і бажання отримати все, що забажає.

Якби ж тільки не її сльози, котрі переповнили нажахані очі, я б подумав, що дівчина майстерно грає свою роль. Так не може зіграти жодна артистка. Отже, Ліза справді налякана, причому сильно, і потребує моєї допомоги, обіцяючи натомість допомогти мені. Розберусь, красуне, без сумніву. І ніяк не заради угоди з Мартином, з якою пообіцяла мені допомогти Бет. Це вже було поняття честі.

Кілька дзвінків надійним друзям щодо отримання деякої інформації, прохання обійтися без зайвого розголосу, і вже ввечері матиму результат. Принаймні, мене так запевнили. Щоб заспокоїти Лізу, кинув їй підбадьорливу смс-ку, щоб зачаїлася у заміському будинку і нікому не відкривала. На це у відповідь отримав смайлик із сердечком. Ох, у цьому вся Ліза — мила дівчинка, яка хоче всім показати свою дорослість, а насправді залишається переляканою дитиною. Куди й поділася холодна левиця, котра любила хизуватися своєю неперевершеністю. Чи це смертельна небезпека здатна на такі перевтілення?

Тим часом, по телефону улагодивши справи у офісі, налаштувався на приємний вечір із Ланою. Досить думати про справи — від роботи коні дохнуть. Час уже подумати й про приємний відпочинок. Знайома брюнетка вже давно зачекалась.

Чому я зараз із нею? Мені подобається в ній те, що вона ніколи не задає зайвих питань, любить насолоджуватись даним моментом і не вимагає більшого. А я, на противагу своїм друзям, котрі бажали отримувати насолоду тільки для себе, обожнював дарувати неземні відчуття  партнеркам. Гм, і в результаті отримував набагато більше, набагато…

Дихання збилося в передчутті зустрічі. Руки звично крутили кермо, шосе яскраво освітлювали численні ліхтарі. Я вже відчував млість у тілі від передчуття довгоочікуваного побачення і не дуже роззирався по сторонах. Але що там таке?

Несподівано очі вихопили дивну картину недалеко від проїжджої частини. У темному провулку, куди не досягало світло вуличних ліхтарів, відбувалася якась дивна штовханина. Зменшивши швидкість та направивши автомобільні фари у тому напрямку розгледів, що там відбувається. Двоє дівчат відчайдушно відбивалися сумочками від м’язистих хлопців, котрі намагалися всадити їх на свої здоровенні байки. Ніхто не поспішав на допомогу нещасним, і вони змушені були самотужки захищатися від нетверезих здорованів. І де ж наша славна поліція, яка стоїть на варті спокою громадян? Мабуть крутяться біля нічних клубів, виловлюючи більш багатих порушників порядку. 

Мені не було жодної справи до цих дівчат, адже я був певен, що вони самі фліртували з байкерами. А коли прийшов час розплачуватися — намагаються втекти. Я вже хотів натиснути на педаль газу, та нібито якась сила змусила різко натиснути на сусідню педаль, і мій автомобіль зупинився. Для чого це зробив — я не знав. Навіщо мені чергові проблеми, коли вже домовився з Ланою про зустріч?

Але що зроблено — те зроблено. Я не звик змінювати своїх рішень. І не в шляхетності справа. Потрібно ж було кудись подіти ту агресію та злість, що накопичилася після невдалих переговорів. А ці хлоп’ята добре підходили для цієї справи. Підійшовши поближче зрозумів, що сильно помилявся. На мене здивованими очима дивилися два здоровенні бугаї, котрі погрозливо стискали кулаки. Із такими не обійдешся простою дипломатією. Стероїдні качки, які розуміють лише грубу чоловічу силу. Таким потрібно лише надавати між роги — тільки тоді вони визнають тебе, як чоловіка. Я зрозумів, що сили нерівні, та продовжив наближатися до них. Двоє проти одного — не такий вже й безнадійний розклад. Бувало й гірше.

— Що тут сталося? Хлопці, ану приберіть руки. Ви ж бачите, дівчата нікуди з вами не хочуть їхати.

Амбали, ніби за командою, перезирнулися, пронизавши мене зневажливим поглядом. Я відразу оцінив ситуацію. Хлоп’ята добряче напідпитку, тому надавати їм копняків мені точно під силу. Великі м’язи не означають швидкість рухів, тому я заспокоївся і зробив декілька дихальних вправ. Якраз у швидкості моя перевага. Лише б дівчата не постраждали. Я намагався словесно вивести нападників із себе, адже знав, що розлючений бик стає неадекватним, хоча і більш небезпечним, якщо не буде впевненим у своїх силах. Але мене це не стосувалося, і я продовжив: