Розділ 13.

Шарлотта

— Точно не хочеш попередити своїх про те, що прилітаєш? — вже вкотре запитував Кайл, поки Лотті складала свою валізу.

— Ні, я ж казала тобі, що це буде сюрприз. Такий собі подарунок для татуся на День Народження.

— Як знаєш, — зітхнув Кайл, — Хоча мені й одного разу вистачило, аби зрозуміти, що твій тато не дуже любить сюрпризи.

— Вже рік минув, а ти ніяк не забудеш? — Лотті підвела яскраво аквамариновий погляд на Кайла та ледь посміхнулась, хоча в цей момент хотілося відверто захихотіти. Адже в той день, коли Шарлотта знайомила Кайла з батьком Люк все ще був під враженням того, що його маленька Лотті вирішила поїхати до Європи з невідомо ким!

— Знаєш, не кожного дня батько твоєї дівчини погрожує розправою та кастрацією, якщо торкнусь його донечки, — скривившись, відповів Кайл на що Лотті підійшла та легенько його поцілувала.

— Він би ще поспівчував тобі, якби знав скільки ти мене чекав.

— Ну ні, сумніваюсь, що я колись наважуся обговорювати з ним наші стосунки, — заперечив Кайл морщачи носа й Лотті лише трохи похитала головою. За той час, що вони разом знала, що він так робить, коли йому щось не подобається.

 — Але ти маєш бути готовим до цього. Бо тато навіть попри святкування може захотіти поговорити з тобою.

— То може мені не йти? Аби не псувати свято?

— Невже злякався? — здивувалась Лотті, — Та й хай там як, ми зустрічаємось. І буде дивно, якщо я прийду без тебе. Крім того, я справді хочу, аби ти був поряд.

— Буду, — пообіцяв Кайл, зазираючи до очей в яких так яскраво читалася тривога. Він вже хотів запитати, чи не буде там того, за ким Лотті відкрито тужила два місяці, поки не почала потроху відкриватись йому. Але змовчав. Бо підозрював, що відповідь може не сподобатися. Натомість ніжно обхопив пальцями підборіддя дівчини та нахилившись до вуст поцілував. Й цілував доти, доки з голови обох не вилетіли тривожні думки, а натомість з’явились порочні.

— Ми запізнимось на літак… — врешті прошепотіла Шарлотта.

Її груди важко підіймалися,  погляд був злегка затуманеним. Кайл чудово вивчив її за цей час та вмів зробити так, аби вона зосередилась лише на цій миті та бажаннях тіла. Іноді їй здавалося, що в його руках вона наче глина, плавиться та перетворюється на ту, кого він бажає бачити.

Спершу вона боялась, що через це загубить колишню себе. Та потім усвідомила, що це на краще. Адже вона колишня ще й досі побивалась би за тим, хто так легко розбив її серце. Саме тому вона перестала слідкувати за Кевіном у соцмережах та ніколи не запитувала про нього у батьків. Спершу Люк ще якось згадував про нього та Лотті відразу ж змінювала тему й батько, напевно, зрозумів що вона не бажає про нього говорити. Тож теж перестав згадувати Кевіна в розмовах.

Тільки от цього дня, коли вони з Кайлом летіли до Штатів, старі спогади почали виринати з глибин свідомості на поверхню. Тим самим до чортиків лякаючи Шарлотту. Вона була більш ніж впевнена, що Кевін теж буде на святкуванні. І боялася, що не втримається, проявить емоції та те, як боліло їй через його вчинок. Досі болить. Хоч Кайл робив все, аби вона не думала про це. І він був тією соломинкою, яка могла врятувати її на святкуванні. Не лише Кевін прийде з пасією. Вона теж буде не сама й гордо представить Кайла, як свого хлопця.

— Про що задумалась? — прошепотів Кайл, коли вони вже їхали в таксі знайомими місцями рідного міста. Важко було не помітити того, як дівчина ставала все тихішою та задуманою з наближенням до дому. Підозрював, що це пов’язано з Кевіном. Але не наважувався говорити про це в голос. Сподівався, що вона сама розповість. Але не розповідала. Лише похитала головою, запевняючи, що все гаразд.

— Дивно повертатись за стільки часу й розуміти, що тут нічого не змінилось. Хіба рекламні вивіски, — вона стримано всміхнулась та Кайлу це чогось віддало болем в районі серця.

Не розповість…

— Життя взагалі дивна штука. Воно змінює час, та не змінює людей, — відповів, дивлячись у пронизливу блакить коханої. Лотті принишкла й про щось роздумувала, закусивши нижню губу. Кайл не знав, які думки рояться в її голові, але бажав, щоб в тих думках був лише він. І, аби лише так і було, поцілував дівчину.

Його руки обіймали її тендітні плечі, пальці відчували ніжність шкіри відкритих плечей, а вуста насолоджувались смаком поцілунку. Найголовніше було те, що Лотті відповідала. Ухопившись за краї його сорочки вона не менш палко відповідала. Бажання пронизувало їхні тіла й хотілося вистрибнути з авто та опинитись наодинці у квартирі, а не на бісовому святкуванні.

Коли нарешті зрозуміли, що авто зупинилось й довелося відірватися від поцілунку, то в обох з грудей вирвався тихий розчарований стогін.

— Щойно святкування Дня Народження твого батька закінчиться, то ми завершимо почате, — багатообіцяюче промовив Кайл, змушуючи Лотті почервоніти. Адже водій точно чув слова хлопця, проте тактовно мовчав. Зрештою, він бачив й більше, ніж простий поцілунок та розмова закоханих. — Ти певна, що це хороша ідея, аби ми переночували удвох на ранчо? — запитав Кайл, дістаючи їх валізи з багажника таксі.

— Звісно! Повір, святкування затягнеться й в нас навряд чи буде час та сила, аби добиратися до міста.

— Що ж, сподіваюсь, що твої батьки не будуть проти, — хмикнув Кайл й накинувши одну сумку на плече, а іншу взявши в ліву руку, правою долонею обхопив долоню Лотті й міцно тримаючи її, попрямував до будинку.

Подаруночок для наших активних читачів від Устини Цаль: промо до книжечки "Шлюб на трьох" cYXlT6CQ