Нічне повітря отруйно-холодне, але навіть воно не здатне вистудити те пекло, що палахкотить у моїх грудях. Я глушив віскі в барі, намагаючись залити, спалити дотла спогад про її губи, про те, як її тендітне тіло притискалося до мого в кабінеті. Про її відчайдушний, божевільний поцілунок. Вона знову залізла мені під шкіру. Знову пробила мою залізну броню.
Я виходжу з позашляховика, ледь зачиняючи дверцята. Голова важка від алкоголю, а в скронях стукає молотом виснажливий, тупий біль. Мені просто треба піднятися на другий поверх, глянути на сплячу Оленку й спробувати заснути без думок про Марію.
Я ступаю на вогку гравійну доріжку саду. І в цей момент час зупиняється.
У глибокій, напівпрозорій тіні альтанки, освітленій лише яскравим відблиском фар моєї машини, стоять двоє.
Марія. І Влад.
Вони стоять занадто, неприпустимо близько один до одного. Влад міцно тримає її за плече, щось гарячково шепочучи прямо в обличчя, а Марія... Вона стоїть, затамувавши подих, і в її тремтячих пальцях біліє цупкий, прямокутний конверт.
У моїх очах миттєво темнішає. Хвиля кривавих ревнощів, пекучої підозри та первісного гніву зносить залишки алкогольного туману. Вся моя стриманість розлітається на дрібні друзки.
Я роблю крок. Потім ще один. Скло й гравій хрустять під моїми важкими черевиками, коли я наближаюся до них, мов хижак, що вийшов на здобич.
— Що тут відбувається? — мій голос розтинає нічну тишу, лунаючи як глухий, смертоносний рик. — Що ти робиш із моєю дружиною пізно ввечері в саду, Владе?!
Влад різко здригається, відпускає її плече й повільно повертається до мене. На його обличчі на секунду спалахує паніка, але він миттєво опановує себе й розпливається у своїй звичній, отруйно-фальшивій усмішці.
— Та ось... брате, — з награною невимушеністю промовляє Влад, граючи свою диявольську роль. — Маша попросила мене про невеличку послугу. Вона так переживала... Хотіла таємно від тебе передати це.
І перш ніж Марія встигає бодай поворухнутися чи мовити слово, Влад буквально вириває конверт із її занімілих, тремтячих рук і з силою тицяє його мені в груди.
— Ні! Андрію, ні! Не відкривай! Благаю тебе, не відкривай! — сповнений смертельного жаху крик Марії розриває нічну темряву саду.
Вона кидається до мене, наче божевільна. У її розширених від паніки очах читається такий нелюдський страх, ніби в цьому конверті сховано вирок її життю. Вона намагається вихопити конверт, переконана, що всередині — щось, що назавжди знищать її в моїх очах і відберуть у неї Оленку? Чи що це взагалі таке і як це розуміти?
— Заспокойся! — карбую я, з силою перехоплюючи її обидва зап'ястя однією долонею.
Я легко притискаю її тремтяче тіло до себе, затискаючи в залізних обіймах. Вона пручається, плаче, благає, тулячись до моїх грудей, але я вже не слухаю. Іншою рукою я зачіпляю край крафтового паперу й із тріском надриваю конверт.
Дістаю вміст.
Мої очі повільно пробігають по перших рядках офіційного бланка. Текст. Печатки. Дати. Підписи.
Усередині все завмирає. Повітря тисне на легені з силою багатотонного преса. Мої очі розширюються від шоку, а потім обличчя повільно скаженіє, перетворюючись на кам'яну, застиглу маску дикої люті. Серце робить болісний поштовх і падає в прірву.
Марія затихла в моїх руках. Вона лише дрібно тремтить, гаряче дихаючи мені в шию та заплющивши очі в очікуванні найгіршого.
Я повільно, неквапливо підводжу свій крижаний, випалюючий погляд на її бліде, заплямоване сльозами обличчя.
— То ось чому ти так поспішала втекти сім років тому, Маріє?.. — тихо, зі смертоносним, моторошним затишком вимовляю я, розвертаючи до неї розірвані папери. — І ось що ти приховувала від мене весь цей час?!
🔥 Друзі, сьогодні я подаю на передплату. Я безмежно вдячна всім, хто пройшов цей шлях зі мною і дуже сподіваюся, що ми не прощаємося! Ціну я поставлю справді мінімальну, але вона зросте за 2 тижні. Будь ласка, підтримайте мене! Вам же цікаво, що саме прочитав Андрій у фальшивих документах, які підкинув Влад? Чим обернеться для Марії ця фатальна ніч і чи зможе вона довести свою невинуватість, коли всі докази проти неї?
Підписуйтесь на оновлення книги, щоб першими дізнатися розв'язку цієї палкої та драматичної історії!
Крім того, в новій главі на вас чекатимуть маленькі даруночки))))
Ваша Юліанна♥️
#206 в Любовні романи
#43 в Короткий любовний роман
#96 в Сучасний любовний роман
владний герой, від ненависті до кохання, протистояння характерів
Відредаговано: 22.11.2026