Онрьо/Горьо - мстиві японські духи

Онрьό (з яп. буквально "мстивий дух", іноді перекладається як "гнівний дух") - в японських традиційних віруваннях і літературі - привид (юрей), який здатний завдати шкоди у світі живих, поранити чи вбити ворогів або викликати стихійні лиха заради помсти через несправедливість, виявлену до нього за життя, а потім забрати душі загиблих із вмираючих тіл.

Цей термін перетинається у своєму значенні зі словом горьό - саме дух, що гнівається, і його гнів відрізняє його від онрьо, які можуть мстити, але гнів не буде провідним мотивом їх помсти, а радше - супутнім [примітка Яродани].

Як правило, онрьо чи горьо - жертва насильницької смертні, але не завжди. Багато духів не можуть знайти спокій саме через невирішені життєві питання (особливо за наявності негідного чи несправедливого, на їх думку, поводження з ними), навіть якщо смерть була природня (від хвороби, наприклад) [примітка Яродани].

Походження онрьо невідоме достеменно, але свідчення віри в їх існування зустрічаються вже у VIII ст і ґрунтуються на ідеї, що могутні розлючені душі померлих можуть якось впливати на живих, у тому числі завдавати їм шкоди або навіть вбивати. Найдавніший відомий культ онрьо виник після смерті принца Нагаї в 729 році. Перший запис про одержимість духом онрьо, що впливає на здоров'я, знайдено в хроніці «Сек Ніхонгі» (797 рік).

В Японії намагаються шанувати духів та не злити їх. Так, 26 липня японці святкують «Yūrei no hi» - «День Привидів». Цього дня 1825 р в театрі Накамура-дза в Едо відбулася прем’єра кабукі-п'єси «Tōkaidō yotsuya kaidan», що познайомила світ з Оївою, нещасною жінкою, що стала мстивим духом.

У сучасному мистецтві найпопулярніша онрьо - дівчина із "Дзвінка".

(с) рерайт з Нету

Хто ж такі ці онрьо? В окультизмі вони належатимуть до так званих спектральних сутностей, по простому - спектрів (на латині звучатиме як спектро). Спектро - колишні спіріто (звичайні душі), які в силу якихось причин не змогли здійснити перехід і, перебуваючи близько коло Земель Мертвих (вимір каналізування світової некротики та ентропії, який ще можете зустріти під назвою Лімб чи Світ Тіней/Мертвих) та відчуваючи їх подих на собі, почали буквально гнити на рівні духу. Їх духовні тіла розкладаються під дією некротики і їм потрібен харч, щоб не згинути та, можливо, отримати другий шанс на життя у вигляді некротичної сутності, в яку вони можуть трансмутувати, набравши достатньо енергії (людей, руйнування, інших некротичних сутностей та слабких спіріто тощо).

Цей процес відбувається нешвидко, а їх резонанс дозволяє наближатися до матеріального світу сильніше, ніж це можуть рядові спіріто. В деталі не вдаємось, бо то вже підуть основи некромантії.

Тим не менше, саме здатність спектро бути "ближче до матерії" і лягла в основу міфів про могутніх духів помсти. В ті часи, коли виникли дані легенди, смертей та руйнувань вистачало в силу воїн сьогунату, "моди" самураїв на харакірі, поганої медицини тощо та густоти населення на невеликих островах Японії. Відповідно, набрати запас сил, щоб банально налякати людину, скажімо, грюкнувши дверима, або подавити її волю через нав'язування видінь, для онрьо не складало такої вже проблеми. Ну і не забуваємо, що люди любили приписувати духам навіть те, що не мало до привидів жодного стосунку.

Чи справді дані сутності здатні були викликати стихійні лиха та хвороби? В теорії - так. І на практиці - цілком можливо. Завдяки знову ж таки, особливостями життя у тих умовах - надто багато насильницьких смертей і т.д., про що говорила вище. В деталі, знову ж, не вдаємося, але дуже реально, що через кількість енергії, яка була синхронна таким духам, їх можливості були ширші. Великий натовп онрьо, очолюваний одним могутнім духом, запросто міг викликати серію деструкцій та хворіб, контактуючи зі світом живих. Плюс самі духовні світи на той момент були значно ближчі "до матерії", ніж інформаційний шар (астрал), який має засилля близькості до нас у сьогоденні.

(с) Моє резюме