Розділ 9
Великі перегони
Якось МОРТІ та його друзі літали у космосі. Та коли вони пролітали повз планету морозива та повз планету мов, МОРТІ помітив нас.
— Усім привіт! Ви якраз вчасно! — вигукнув МОРТІ МОК.
Тут МОРТІ МОК дістав із кишені якийсь листок. На ньому були зображені перегони.
— Нам треба підготуватися! — вигукнула МАРТІ МОК.
— Але ж я найкращий гонщик! Вам не наздогнати мене! — став незадоволеним МОРТІ МОК.
У записці було сказано, що можна брати участь поодинці або в команді.
— Ти чудовий гонщик, але я та КОМІХА — чудова команда! Ми виграємо гонку! — похвалилася МАРТІ.
— Комі та я теж чудова команда! — вигукнув МОРТІ МОК.
— Послухайте, а можна не сваритися? — запитав Гал.
Тут МОРТІ та МАРТІ почали грати у «гляділи», і перемогла МАРТІ МОК.
— Отже, у нас нова місія! — вигукнув МОРТІ. — Усі до ліфтів!
Миші, зайці та Вовк сіли у свої ліфти та поїхали вгору до пульта керування.
— Усім привіт! Чим можу допомогти сьогодні? — запитав командир корабля.
— Ми хочемо влаштувати змагання. Переможець братиме участь у гонці! — пояснив МОРТІ МОК.
Спочатку випала мильна планета, але було не те. Далі випала планета фарб.
— Але ми туди відправимося після перегонів.
А далі випала планета перегонів.
— Пам’ятайте: щоб стати переможцем, треба грати чесно! — нагадав командир корабля. — Приготуйтеся до ЗВОРОТНОГО ВІДЛІКУ!
— Усі сюди! ПОКВАПТЕСЯ на свої місця та пристебніть ремені! — оголосив МОРТІ МОК.
Усі сіли на свої місця та пристебнули ремені безпеки. І почався зворотний відлік.
— Десять, дев’ять, вісім, сім, шість, п’ять, чотири, три, два, один!
Ракета швидко полетіла та приземлилася на планеті Перегонів.
— Ми на місці! Переможе сильніший! — оголосив командир корабля.
Тут було так багато гоночних машин! Хлопчикам та дівчатам треба було обрати одну. Але в машину могли сісти лише два гравці.
МОРТІ та КОМІ обрали зелену машину. Але МОРТІ та КОМІ рушили на перегони, НЕ ДОЧЕКАВШИСЬ сигналу.
— МОРТІ, ти куди? Треба було почекати сигналу! — закричав Гал.
— Зачекай, МОРТІ! — закричала МАРТІ МОК.
— Нічого страшного. МАРТІ, поїхали за ними на синій машині, — запропонувала КОМІХА.
— А я тоді буду суддею! — запропонував Гал.
— Чудова ідея! — вигукнула МАРТІ.
МАРТІ та КОМІХА сіли у синю машину, а робо-мишеня СКРИПІ сіло у літальну тарілку.
— І марш! — вигукнув Гал.
МАРТІ, КОМІХА та СКРИПІ поїхали по трасі. А Гал вирішив подивитися на гонку зверху. Він увімкнув реактивні двигуни на своєму взутті та полетів за учасниками.
Дівчата їхали по трасі та наздоганяли хлопчиків, а потім обігнали їх.
— КОМІХА, ти була права! Я взагалі не бачу МОРТІ! — похвалилася МАРТІ.
Аж тут щось запищало.
Треба було змінити батарейку в машині. Ці машини працювали на батарейках.
МАРТІ та КОМІХА під’їхали до станції підзарядки. Але щоб отримати батарейку, треба було щось покласти в автомат.
— Не хвилюйся, МАРТІ, у мене є щось підходяще! — придумала КОМІХА.
КОМІХА спочатку знайшла іграшковий літачок, але він не підійшов. Потім вона знайшла чорний капелюх, але він теж не підійшов. А на третій раз вона знайшла монетку.
МАРТІ засунула монетку в автомат, і вони отримали батарейку.
А тим часом їх наздогнали та обігнали МОРТІ та КОМІ.
А ось у КОМІ та МОРТІ теж закінчувався заряд батарейки.
— МОРТІ, нам потрібна підзарядка! — повідомив КОМІ.
— Не зараз, КОМІ. Якщо зупинимося, не зможемо фінішувати першими, — пояснив МОРТІ МОК.
Аж тут на дорозі у хлопчиків з’явилася розвилка.
Куди ж їм їхати: направо, наліво чи прямо?
Тим часом дівчата вставили в машину батарейку та поїхали.
— Наверстаємо втрачене! — вигукнула МАРТІ МОК.
МАРТІ вирішила скоротити шлях.
— МАРТІ, ти не можеш скорочувати шлях! Так нечесно! — сварилася КОМІХА БАННІ.
— Ну і що? МОРТІ теж порушив правила! — нагадала МАРТІ.
— Навіть якщо він порушив правила, це не означає, що ми теж повинні! — пояснила КОМІХА. — Наша машина і так дуже швидка.
— Але так швидше! — вигукнула МАРТІ.
Тим часом МОРТІ та КОМІ думали, куди ж їм їхати.
Вказівник наліво показував, що дорога веде в гори, а вказівник прямо показував, що вони приїдуть до моря.
— А може, нам направо? — сказав КОМІ та показав на вказівник. — Такі прапори зазвичай бувають на фініші.
— КОМІ, ти геній! Нам направо!
МОРТІ сів у машину, але поїхав ще до того, як КОМІ сів у машину.
Тим часом МАРТІ та КОМІХА їхали по піску. МАРТІ думала, що вона переможе.
Аж тут КОМІХА помітила машину МОРТІ.
МАРТІ та КОМІХА під’їхали до МОРТІ МОКА.
— МОРТІ, а де КОМІ? — запитала КОМІХА.
Тим часом КОМІ стояв нерухомо біля вказівника.
Аж тут підлетіло робо-мишеня СКРИПІ на літальній тарілці та погодилося підвезти КОМІ БАННІ.
Тим часом машина МАРТІ та КОМІХИ їхала поруч із машиною МОРТІ МОКА.
— КОМІ! Куди він подівся? — намагався зрозуміти МОРТІ МОК.
— Агов! Твоя машина легша та їде швидше без КОМІ! — нагадала МАРТІ. — Так нечесно!
Тим часом наші машини вже доїжджали до фінішу. А у МОРТІ сідала батарейка.
Аж тут на дорозі з’явилася КОСМОЯЩІРКА.
Мишенята намагалися загальмувати, але зіткнулися.
— Ти шахраював! — кричала МАРТІ МОК.
— Неправда! Ти з’їхала з траси — це шахрайство! — гарчав МОРТІ МОК.
— Ти шахраював! — звинувачувала МАРТІ.
— Ні, це все ти! — кричав МОРТІ.
Тут до них підійшла КОМІХА БАННІ.
— Та ви обидва шахраювали! Невже не ясно? — сказала правду КОМІХА. — Ось що трапляється, якщо граєш нечесно! Ніхто з вас не виграв! Шахрайство не можна назвати змаганням.
Тут приїхали КОМІ та СКРИПІ та перетнули фінішну лінію.
— Пробач мене! — вибачався МОРТІ МОК.