Монологи неприкаянних
Натхненний орнітолог
Ви вважаєте себе важливим? Не смішіть мої панталони,ви-нікому не потрібна тля! Ми називаємо себе піщинками цього всесвіту та це найбільше перебільшення після ідеї людини як розумної істоти. Ми ніщо і не встані осягнути власну нікчемність навіть в маштабі однієї галактики. Так спробуйте тогді подивитись на птахів. Ось коли в вашому недоторканому критичною осмисленістю розумі мигне думка "без мене це все впаде" визирніть в вікно й уявіть чи співатимуть без вас птахи? А вони робитимуть це. Повірте мені якщо те над чим ви мучетесь не змінить хоча б ноту тієї безперервної трелі воно не коштує подібної уваги. Як і наше існування загалом. Не суттєво вмираємо ми чи вже на два метри в землі птахи продовжуватимуть співати. Ви можете ридати хоч цілими днями через це та пернатих це теж не зачепить. Отож,пропоную змиритись.
#896 в Сучасна проза
#636 в Молодіжна проза
Відредаговано: 07.05.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
