Розділ 1

В одному невеликому селі жила дівчинка на ім'я Марта. Їй було десять років.
Марта жила разом із мамою Алісою та молодшою сестричкою Нікою. Їхній будинок стояв неподалік від старого магазину, куди Марта часто ходила за продуктами.
Одного осіннього дня мама попросила її купити хліб.
— Марто, зайдеш у магазин? Купи, будь ласка, хліб, — сказала Аліса.
— Добре, мамо! — відповіла дівчинка й узяла гроші.
Марта швидко вибігла з дому.
У магазині було майже порожньо. Лише продавець сидів за прилавком і щось записував у старий зошит.
Марта взяла хліб і вже збиралася розрахуватися, коли раптом побачила біля прилавка маленьку блискучу монетку.
Вона лежала на підлозі.
— Ой, хтось загубив, — прошепотіла Марта.
Дівчинка нахилилася й підняла монетку.
І саме в цю мить усе навколо змінилося.
Марта більше не бачила сучасного магазину.
Стіни стали старими, полиці — іншими, а вікна виглядали зовсім не так.
Перед нею стояла маленька дівчинка приблизно її віку.
Вона тримала в руках ту саму монетку.
Марта завмерла.
— Хто ти?.. — тихо запитала вона.
Дівчинка подивилася прямо на неї.
А потім видіння зникло.
Марта знову стояла посеред магазину.
Монетка лежала в її долоні.
— Марто? — почувся голос продавця. — Ти в порядку?
— Так… — невпевнено відповіла вона. — Просто задумалася.
Марта поклала монетку назад на підлогу.
Але коли вийшла з магазину, їй чомусь здавалося, що монетка залишилася не там.
Вона ніби чекала саме на неї.
Наступного дня Марта знову зайшла до магазину.
І побачила монетку.
Цього разу поруч із нею лежав маленький клаптик паперу.
На ньому було написано:
«Якщо ти це бачиш — значить, я не помилилася».
Марта повільно взяла записку.
І зрозуміла, що вчорашнє видіння було тільки початком.