Молоко

Дощ

Рахуєш чиїсь кроки по бруківці,
Вгадуєш запах дощу,
Малюєш картину зустрічі, стираєш і знову пишеш,
Витинаєш в уяві діалоги любові,
Нестерпно хочеш повернути час,
Сказати все промовчане,
Вибрати момент, де всі були німими,
Не можеш зрозуміти формулу життя,

Не даєш свободу душі,

закувавши її в кайдани темноти.

2017

Ясна Приведа

Подобається

#1051 в Сучасна проза

У тексті є: дитинство, життєве, книга спогадів та міркувань

Відредаговано: 08.09.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись