Молоко
Індія
Ми сиділи і затишному ресторанчику в центрі міста. Тихо грала приємна музика. В залі майже порожньо. Була пізна година. Але в самий такий час ми могли спокійно балакати, коли його щоденна суєта стихала. По моєму приїзді до рідного міста, я все коротко писала «Я в Тернополі. Дзвони». Ввечері ми зустрічалися. Так було минулого року, 2019…
...Сьогодні було якось особливо. Богдан, мій дядько по татові, недавно повернувся з подорожі по Індії та Еміратів, чим мене якось несподівано здивував. Десь підсвідомо Індія мені відгукнулася завершальною подорожжю в житті.
Йому поїздка сподобалася, але сказав, щоб Індію не дуже рекомендував іншим.
Я йому розказувала, що нарешті здійснилася моя мрія, про яку ми говорили кілька років тому - надрукувала свою книгу «Про Життя».
Розмова текла, переливалася барвами то сміху, то жартів, то серйозних заключень. Було тепло і відчувалося вдома.
Цього року зустрічі не буде.
Ні цього, ні наступного, ніколи у цьому світі.
Душа перейшла свій шлях і золотою осінню відійшла в кращий світ.
Ми так собі думаємо, що він є кращим...
Відредаговано: 08.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
