Мольфарка
Романтика
Жила-була одна мольфарка.
Далеко від міста, на високій-превисокій горі, у гарній хатині.
Час від часу до неї приходили люди за порадами, з проханнями, чи просто поговорити, надсилали листи, повідомлення - спитати про головне, таємне, делікатне.
...День видався напрочуд напруженим. Сонце приємно зігрівало повітря. Наповнювало його барвами моря. Літо було вже ось тут. Вечірня прогулянка розвіяла усю важкість дня.
Мольфарка вміла не прикріплятися до історій, але одна, прочитана сьогодні - ще раз довела мінливість і слабкість людського єства і силу слова:
«Одна панянка, прожила у шлюбі близько десяти років, але чим далі, тим у пари не було нічого спільного - вона хоче романтичних подарунків на день народження, а він їй - пательні ( то що треба )... Розійшлися. Тепер вона каже новому обранцю - хочу квіти+романтики...
Він робить усе, як сказала. Вона - не чекає, як першого разу, поки він здогадається сам або подарує «корисне»...
Отака висока любов, сила слова і вміння слухати.
#1051 в Сучасна проза
Відредаговано: 31.08.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
