Глава 13

О 19:00 Даня мав приїхати по мене, і я подумала,що після того аж ми поїдемо по Марту. 

Я гарно одягнулася,і сиділа в очікуванні на дзвінок Дані. За 5 хв сьомої,він подзвонив. Я вийшла. Підходячи до машини я побачила,що він не сам. 

Я очам своїм не повірила. Там сиділа Марта. Вона зайняла моє місце у його машині... Мені тоді було надзвичайно боляче,але зібравшись силами, я  не показала цього.

-Пивіт,сідай на зад)- сказав Даня...

-Привіт, на зад? -перепитала я...

-Ну так -холодно відповів він.

Від його холоду мені стало ще гірше,але я нічого не сказавши у відповідь,сіла на зад.

Невже це кінець нашої історії? Думала я,поки ми їхали.

 В клубі вся увага була зосереджена на Марті,і мені це аж ніяк не подобалося. Даня очей з неї не зводив,але ж ні,вони не будуть разом,вона ж має хлопця,заспокоювала я себе подумки. Від цього мені стало легше.

У клубі я побачила своїх подруг,з якими обірвала зв'язок. Як виявилося,вони приїхали до Ніки. За час мого спілкування з Мартою, вони стали справжніми друзями. 

Ми трохи порозмовляли, вони безупинно вмовляли мене залишити Даню і жити далі, та ні, я не слухалась їх,і ми з ними посварилися. У пориві злості,я наговорила їм так багато поганого, і тепер мені соромно перед ними, дуже соромно!

Зразу після сварки я попросила,щоб Даня відвіз мене до дому,і він це зробив. Ми їхали без Марти. Мені так було добре з ним. Під'їхавши до мого подвір'я, ми вийшли прощатися,він міцно мене обняв,і я переконалася, що не байдужа йому...

Серце «стрибало» від радості....