''Щовечора я згадую тебе, і дякую за те, що дав мені урок,який я ніколи не забуду.Ти зробив мене сильнішою,і дав зрозуміти, чого я настравді вартую.....''
Я ніколи не могла подумати, що минулий рік так круто змінить мене, і моє ставлення до хлопців. Ця історія дала мені цікавий урок, яким я хочу з вами поділитися....
У одном із сіл на Франківщині, жила п'ятнадцятирічна, юна дівчинка - головна героїня цього роману. Батьки довго немогли обрати для неї ім'я, але після її народження, тато цієї крихітки, назвав її Діаною. Ім'я як у принцеси, завжди говорили мені рідні. Дитинство у мене прходило зовсім не цікаво, я не мала друзів, любила вчитися. Пішовши у старшу школу, я знайшла друзів. Вони називали мене '' Ді ''.
Прейдемо ближче до передісторії мого невзаємного кохання. У свої чотирнадцять років я мала тільки одну подругу- Ніку . Ми з нею постійно тусили разом. Якось в клубі, я побачила хлопця, він був досить вродливим. Моє серце '' загорілося '' головним героєм мого роману. У знайомих я дізналася все,що мені потрібно було знати про нього. Його звали Даня...
Хлопчина ростом 170 см, худий, самозакоханий , постійно всім хамить....Що мене у ньому привабило? Сама не знаю,мабуть його зовнішнісь і голос...Або можливо те що він був повною протилежність мені...
Хто б міг подумати, я буду марити ним... Так, так, я марила ним, день і вночі...
Але я дякую йому, він дав мені хороший урок!