Розділ 1

– Давним-давно, у світі, де ніколи не чули про магію, жила дівчинка з унікальним даром. Її сила була безмежною, але вона навіть не підозрювала про це. І якось, після однієї події, про яку вже ніхто не пам’ятає, дівчинка зрозуміла, що володіє магічним даром. Спочатку вона злякалася та не знала, що робити, але вже незабаром у неї з’явилися вірні друзі, які також були особливими. Вони весело проводили разом час і потроху навчалися магії. А коли комусь з них була потрібна допомога, друзі завжди були поруч,– розповідала казку на ніч мама своїй донечці.

– А вони були принцесами?– запитала допитлива дівчинка і щиро сподіваючись на це, поглянула на матусю.

– Ну звісно. Вони були найкрасивішими принцесами у своїх королівствах.

– І ця дівчинка також?

– Думаю, що так. Я почула її від людей не так і давно, але всі говорили точно лише про те, що подруги дівчинки були принцесами. Хоча, можливо, дівчинка навіть не здогадується про те, що в неї є своє королівство.

– Але як вона про це дізнається?

– Не знаю. Проте впевнена, що це буде зовсім скоро,– сказала матуся дівчинки.– А тепер все, час спатоньки.

Я поволі відійшла від будинку та полетіла, аби просто трішки подумати. Чесно кажучи, самій було б цікаво дізнатися, де мій рідний дім. Не хочу, щоб це було королівство, як вірить маленька дівчинка, я просто мрію про те, щоб бути комусь потрібною, мати якесь місце, куди повертатимуся після того, як допомагатиму всім, хто цього потребуватиме.

Взагалі не думала, що ця згадка про мене обернеться новими роздумами про дім. Але це так. Зазвичай, коли я чую, як люди розповідають легенду про мене та подруг, то прилітаю, щоб трішки відволіктися від думок. Проте цього разу, подорож мені їх і навіяла.

Так, знаю, звучить якось дивно, але ось уже майже як рік я здатна відчувати, коли мене згадують люди та люблю навідуватися на планету, де виросла.

Мені подобається спостерігати за тим, як маленьким дітям переповідають нашу з подругами історію. Деколи — це така малесенька розповідь, але бувало й таке, що можна було почути мало не про все наше життя після знайомства..

Сама не можу в це повірити та зрозуміти, як про це дізналися люди. Але все-таки надзвичайно приємно, коли про тебе пам’ятають.

Навіть не знаю, до речі, чому я сьогодні знову вирушила послухати нову згадку. Саме цього дня мені ось уже виповнилося вісімнадцять років. Здавалося б, незабутній час, але…. Я вже так давно не розмовляла зі своїми друзями, дещо віддалилася від них, рідко залітаю в гості. Взагалі не маю часу, бо наступили якісь дивні часи, злі сили активізувалися і доводиться боротися проти них.

Цікаво, чи згадали про мене Кортні й Елі? Мабуть, варто повертатися до мого тимчасового будиночка. Щось мені підказує, що подруги не втрималися і підготували сюрприз.

Не в змозі стримати свою цікавість, розвернулася та полетіла до невеличкого поселення у горах, де проживала у малесенькому будиночку на пагорбі, звідки відкривався красивий краєвид.

Ще коли я була маленька, то мріяла саме про такий дім, а тепер це стало реальністю. На минулий день народження мені його подарували подруги. А я дотепер ще не можу ним намилуватися і як тільки знаходжу вільну хвилинку, прилітаю сюди.

Спочатку це було дещо складно, адже портали з деяких світів потребували дуже багато енергії. Але минуло трішки часу і мої магічні здібності значно зросли. Тепер я не та маленька дівчинка, яка загубилася у всесвіті та не знає, що робити. Зараз у мене є своє призначення, але досі хочеться зрозуміти, хто ж я насправді. Адже вже давно сумніваюся, що люди здатні контролювати сили, якими володіють феї.