12

Наступного ранку Олександра прокинулася з однією нав’язливою думкою: вона мусить раз і назавжди покінчити з Олегом. Усередині неї все ще відлунювали слова Ясі про те, що вона жахлива матір, яка кинула дітей у небезпеці. Саша твердо вирішила довести, перш за все собі, що здатна захистити доньок від тирана, який посмів зачинити малу Беллу на горищі та підняти руку на Еліну. Вона більше не дозволить йому навіть пальцем тронути дівчаток.

Олександра сіла за кермо розкішного, новенького автомобіля, який їй щойно подарував Міша, і впевнено рушила до їхнього старого будинку. Припаркувавшись біля воріт, вона одразу помітила Олега. Чоловік виглядав жахливо. Його зашкарубла рубашка була брудною та сильно пом’ятою, а темні штани свідчили про те, що він, схоже, взагалі не переодягався з учорашнього дня. Олег виглядав так, наче справді втратив розум від люті та безсилля після того, як Яся забрала Беллу — його улюблену доньку, яку він сам же в пориві божевілля закрив на горищі, — а старша Еліна просто втекла.

Побачивши, що до будинку під’їхала дорога і блискуча машина, з якої граційно вийшла Олександра, Олег миттєво озвірів. Він швидким, важким кроком підійшов до неї і закричав на всю вулицю:

— Що тобі тут знову потрібно, дрянь?! Вирішила повернутися? На весільній церемонії без тебе все вже й так пішло шкереберть, моя дорога!

Олександра, відчуваючи, як усередині закипає праведний гнів, з силою захлопнула дверцята машини і крикнула у відповідь:

— Я ніколи в житті більше не вийду за тебе заміж, зрозумів ти?! Ніколи!

Вона підійшла до нього впритул, абсолютно без страху дивлячись у його налиті кров’ю очі. Олег уїдливо, з мерзенною посмішкою процідив:

— Ах ось як? А як же наші діти? Ти подумала про них, егоїстична тварюко?

— Я саме це й роблю — дію заради дітей! — гордо відрізала Олександра. — Тому я й приїхала сюди, щоб ти раз і назавжди дав їм спокій і зник із нашого життя!

Олег раптово розреготався, і цей сміх звучував по-справжньому моторошно: — Та що ти таке говориш! Чия б корова мичала! Чомусь твоя сестра Яся завжди і все робила замість тебе! Ти ніколи не була ідеальною матір’ю, тобі завжди було абсолютно наплювати на доньок, ти думала тільки про свої шмотки та гроші, хіба не так?!

— Це не твоя справа! — скипіла Олександра, і на її очах виступили сльози образи. — Сестра допомагала мені лише тому, що ти щодня принижував мене як жінку! Ти випалив у мені все людське! Це ти винен у тому, якою я стала!

— Ага, продовжуй виправдовувати себе, сука! — Олег різко зробив крок уперед, кривлячись від злості. — Звідки, цікаво, у тебе гроші на цю розкішну тачку? І де мої доньки?! Відповідай!

Олександра гордо підняла підборіддя, дивлячись на нього з презирством:

— Цю машину мені подарував мій коханий чоловік, зрозумів? Справжній мільйонер. А мої дівчатка зараз живуть у моєї сестри, і дуже скоро вони переїдуть до нього в розкішний маєток. Тепер у них буде зовсім інший, гідний батько, а не таке нікчема, як ти!

Почувши це, Олег остаточно втратив контроль над собою. Його обличчя спотворилося від дикої люті, він перетворився на справжнє звірисько.

— Ах ось чому ти підло втекла прямо з вінчання... Ось ти яка сука! — проревів він.

З цими словами Олег з усієї сили штовхнув Олександру. Жінка не втрималася на високих підборах і важко впала на землю, забруднивши свою дорогу сукню. Перелякана, вона знизу вгору подивилася на нього і закричала:

— Що ти твориш, придурок?! Прошу тебе, заспокойся! Схаменися!

Але Олег уже нічого не чув. Його очі горіли вогнем безумства. Нависнувши над нею, він закричав: — Якщо ти негайно не повернешся до мене разом із доньками, я розірву на шматки твою нову дорогу царапку! Я знищу все, що тобі дорого!

Олександра, ледь підвівшись на ліктях, з останніх сил крикнула йому прямо в обличчя:

— Ніколи, чуєш?! Ніколи я до тебе не повернуся!

У цей момент Олег заліз рукою під куртку і витягнув бойовий пістолет. Метал зловісно зблиснув на сонці. Олександра в жаху затамувала подих, її серце пішло в п’яти, і вона відчайдушно закричала, закриваючи голову руками:

— Боже! Олег, відпусти пістолет! Заспокойся, прошу тебе, не роби цього!

Але чоловік, повністю засліплений гнівом, направив зброю на її новий автомобіль і зробив кілька пострілів. Гучні хлопки розірвали тишину вулиці. Кулі з тріском пробили лобове скло машини, покривши його дрібною павутиною тріщин.

Олександра закричала від страху, але вона навіть не здогадувалася, що за кожним рухом цієї драми уважно спостерігали. Трохи далі, схована за густими кущами, стояла Ніна. Вона тримала в руках телефон, знімаючи все, що відбувається, на відео. На її обличчі грала переможна, хижа посмішка. «Ось воно... Справжній джекпот! — зловтішно подумала помічниця Міші. — Ці кадри назавжди зруйнують Олександру. Нехай тепер Міша дізнається, яка ти насправді, хто твій законний чоловік-психопат і яке брудне минуле ти намагаєшся приховати від нього».

Олександра, скориставшись тим, що Олег відволікся на розстріл машини, швидко підхопилася з землі, застрибнула на водійське сидіння понівеченого авто і, різко натиснувши на газ, з вереском шин поїхала геть, тремтячи від пережитого жаху.

Олег залишився стояти посеред дороги. Він важко дихав, ходячи туди-сюди з пістолетом у руках, наче поранений, скажений звір. Відтепер він став по-справжньому небезпечним для кожного, хто наважиться стати на його шляху, і ця зброя в його руках обіцяла нову, ще страшнішу бурю для всієї родини.