9

У затишній і світлій кімнаті будинку Ігнатових панувала тиша, яка буває лише після великої біди. Маленька Белла сиділа на м’якому дивані, підібгавши під себе ніжки. Її мила рожева сукенка, в якій вона ще вранці мала святкувати весілля батьків, тепер була припорошена пилом з горища, а на ніжних щічках ніяк не висихали гарячі сльози.

Яся опустилася на коліна перед своєю улюбленою похресницею. У її руках була аптечка, і вона максимально обережно, намагаючись не завдати дитині більшого болю, обробляла антисептиком глибокі садна на її розбитих колінах. Коли ліки починали щипати, Белла тихо схлипувала і заплющувала очі, але Яся одразу починала ніжно дмухати на ранки, заспокоюючи дівчинку.

Закінчивши з пов’язкою, Яся сіла поруч і міцно, з невимовною ніжністю обняла племінницю, пригортаючи її до свого серця.

— Все буде добре, моя дорога, вір мені... — тихо, але впевнено промовила Яся, гладячи дівчинку по голові. — Я поверну твою матір, чого б мені це не коштувало. Я не дозволю зруйнувати ваше дитинство.

Белла підняла на неї свої великі, повні сліз очі. Краплі все ще котилися її маленькими щічками.

— Тітка Ясю... а чому тато так змінився? Чому він став таким страшним? — її голосок затремтів від дитячої образи та нерозуміння.

Яся на мить заніміла, вдивляючись у простір перед собою. Вона й сама до кінця не розуміла, чому Олег так раптово і жорстоко змінився, перетворившись на справжнього тирана. Можливо, в усьому була винна Олександра, яка своїм егоїзмом і черговою втечею випалила в ньому все людське. Хоча Яся чудово знала, що між Олегом та її сестрою вже дуже давно все було не в порядку. Їхній шлюб тримався на пороховій бочці, яка сьогодні нарешті вибухнула.

Не знайшовши правильних слів, аби не поранити дитячу психіку ще більше, Яся лише мовчки продовжувала обіймати дівчинку, ділячись із нею своїм теплом. Белла притулилася ближче, заплющила очі й тихо прошепотіла:

— Ти для мене як справжня мама...

Ці слова відгукнулися в душі Ясі неймовірним трепетом і щемливим болем. Її серце наповнилося теплом. Нехай у них не було спільної крові, але як хресна мати вона любила Беллу всім серцем і зараз відчувала за неї колосальну відповідальність.

У цей милий і зворушливий момент тишу будинку раптово розірвав гуркіт вхідних дверей. До вітальні буквально увірвався її син Тимур разом зі своєю дівчиною Сьюзі, яка міцно стискала в руках свою невелику сумку. Обличчя хлопця було червоним від швидкої ходьби та пережитого гніву.

— Мамо! Я декого бачив! — важко дихаючи, з порога вигукнув Тимур.

Яся миттєво піднялася з дивана і разом з Беллою підійшла до них. Серце знову стислося від поганого передчуття. Вона ніжно погладила сина по щоках, намагаючись заспокоїти його розбурхані емоції, і лагідно запитала:

— Сину, ти про що? Кого ти бачив? Заспокойся і розкажи все до ладу.

Поки Тимур збирався з думками, Сьюзі підійшла до Белки. Дівчата дуже добре ладили і вже давно стали близькими подругами, попри різницю у віці. Сьюзі ласкаво привітала малу, але одразу помітила в її очах глибокий сум і страх через усе, що сталося на віллі Олега. Вона міцно взяла Беллу за руку, показуючи, що тепер вона в безпеці.

Тимур нарешті вдихнув на повні легені й почав гарячково розповідати про те, що щойно відбулося в елітному ресторані. Він говорив швидко, емоційно, описуючи кожне дике діяння Олександри. Розказував, як тітка витворяла справжнє божевілля, як бездушно заявила, що кидає родину назавжди заради якогось багатого чоловіка, і як силою змусила Еліну піти з ними.

— Вона навіть ударила Еліну по щоці, мамо! — вигукнув Тимур, стискаючи кулаки. — Я заступився, але вона просто витягла її на вулицю і повезла в невідомому напрямку!

Яся стояла посеред кімнати, відчуваючи, як усередині неї закипає справжня злива люті. Вона міцно стиснула кулак, аж суглоби побіліли.

— От стерва... — процідила вона крізь зуби. — Вона не мала жодного права так поводитися з власною дитиною! Кинути одну доньку під замком, а іншу бити на очах у всіх заради своїх амбіцій?! Хто... хто цей чоловік, Тимуре?

Хлопець розгублено похитав головою:

— Ні, мамо, я не знаю його імені. Але видно, що він неймовірно багатий. Весь ресторан шепотівся про нього. Його там приймали як короля.

Яся важко дихала, намагаючись скласти цей жахливий пазл у своїй голові. Вона ще тоді навіть близько не знала і не здогадувалася, що цей таємничий багатий мужчина — це її перша і єдина любов із минулого, чоловік, про якого вона згадувала щоночі, і водночас — її новий головний інвестор логістичної компанії. Доля вела їх назустріч одне одному крізь лабіринти брехні Олександри.

— Ми не залишимо це просто так, — залізним тоном вимовила Яся, дивлячись на сина та Сьюзі. — Я не дозволу Саші зламати життя Еліні. Ми негайно розберемося з цією ситуацією.

Завдяки своїм зв’язкам по роботі та діловим контактам на острові, Яся вирішила діяти миттєво. Вона виконала кілька напружених дзвінків і дуже швидко дізналася точне місцезнаходження, де зараз перебуває її сестра разом зі своїм супутником. Це була та сама розкішна вілла на скелях Ямайки.

Яся схопила ключі від машини, її серце калатало від рішучості. Вона їхала туди, аби врятувати племінницю від egоїзму матері, абсолютно не підозрюючи, що за кілька хвилин вона знову зустрінеться з Мішею обличчям до обличчя. Ця зустріч мала вибухнути, як пороховий погріб, адже коли таємниці минулого випливуть на поверхню, ямайський рай для багатьох перетвориться на попіл.

Сьюзі міцно обняла Тимура і шепнула:

— Погнали, твоя мама знає, що робити. Ми переможемо цю несправедлівість.