Мільйонер з мого минулого

8

Еліна стояла посеред розкішного залу, відчуваючи, як погляди поважної публіки печуть її не гірше за тропічне сонце. Але їй було байдуже. Вона дивилася на матір, яка сиділа в дорогому шовку, і вся її дочірня покірність випарувалася в одну мить.

Еліна схрестила руки на грудях, стримуючи тремтіння в тілі, і голосно, різко запитала у матері:

— Ну, і хто це з тобою? Ти через нього нас кинула? Заради цього чоловіка втекла з власного весілля?

Олександра завмерла, стискаючи келих із шампанським так, що тонке скло ледь чутно заскрипіло. Вона гарячково думала, чи пора вже доньці говорити всю правду про те, хто насправді цей чоловік поруч із нею. Якщо сказати, що це Міша, її перше кохання, Еліна може вибухнути й розповісти про все, що відбувалося всі ці роки. Зрештою Олександра вирішила збрехати, прикрившись маскою вдячності. Вона підняла підборіддя і холодно сказала, що це її рятівник, який просто допоміг їй у скрутну хвилину.

Еліна від такої відповіді ледь не задихнулася від обурення. Вона зробила крок уперед, ігноруючи застережливий жест Тимура.

— Мамо, ти з’їхала з глузду?! — почала відчайдушно обурюватися дівчина, і її голос затремтів від сліз та гніву. — Ти через нього кинула тата прямо на весіллі! Ти кинула нас на березі! Ти хоч знаєш, що тато зробив? Що він...

— Не говори так, дочко! — строго перебила її Олександра, її голос став залізобетонним. Вона не могла дозволити дівчині розкрити карти перед Мішею. Саша швидко повернулася до мільйонера, намагаючись згладити ситуацію. — Мішо, дозволь представити, це моя старша донька Еліна. Вона просто... занадто емоційна через усе, що сталося сьогодні.

У цей момент у розмову з уїдливою посмішкою втрутилася Ніна, яка весь цей час спостерігала за драмою збоку, тримаючи в руках папери.

— О, я так і знала! — отруйно процідила секретарка, окинувши Олександру переможним поглядом. — Я знала, що вона ще не та, за кого себе видає! Сирітка без минулого, кажеш? А тут раптом доросла донька з’являється! Мішо, ти бачиш, з ким ти зв’язався?

Міша, який до цього моменту мовчки спостерігав за сваркою, різко обернувся до Ніни. Його погляд став настільки крижаним, що секретарка миволі зробила крок назад.

— Досить! Не втручайся не в свої справи, Ніно! — карбуючи кожне слово, обірвав її мільйонер. А потім знову повернувся до Еліни.

Міша дивився на дівчину, яка була вся охоплена гнівом, її щоки палали, а в очах стояли сльози. Він дивився на її знайомі риси і навіть близько не підозрював, що ця дівчинка для нього набагато більше, ніж просто донька випадкової знайомої. Що в її жилах тече його власна кров.

— Що ж... — тихо, але впевнено сказав Міша, піднімаючись з-за столу. — Ситуація зайшла занадто далеко для ресторану. Тоді ми поїдемо додому. А Еліна може залишитися тут або поїхати з нами. Ніно, негайно виклич для нас водія, а сама вільна.

Ніна скривилася від приниження та злості, її плани на вечір із босом руйнувалися на очах.

— Як скажете, пане Майкле... — стримано, але з прихованою погрозою відповіла вона. — Але я ще розберуся з цим усім. Ніна розвернулася і швидким кроком пішла геть, цокаючи підборами та обіцяючи собі знищити Олександру.

Олександра, залишившись наодинці з дітьми та Мішею, який відійшов на крок, щоб розплатитися за рахунком, суворо глянула на доньку: — Не смій так зі мною поводитися! Ти зрозуміла мене? Я твоя мати!

— Ти кинула нас із Беллою! — зі злості вигукнула Еліна, і з її очей нарешті бризнули сльози. — Ти просто сіла в катер і попливла! А як же батько? Ти знаєш, що він зачепив нас під замок? Що він збожеволів через тебе?!

Олександра відповіла абсолютно бездушно, навіть не здригнувшись від згадки про молодшу доньку:

— Скільки ми з ним не намагалися склеїти цей шлюб... усе марно. Уже нічого не вийде, і я більше ніколи до нього не повернуся. Це моє життя, Еліно!

— Яка ж ти бездушна... — прошепотіла Еліна, дивлячись на жінку, яка її народила. — Тобі начхати на власну родину! Тобі начхати на нас!

Еліна не стрималася. Біль, страх за Беллу та образа вибухнули всередині неї, і вона з усієї сили вдарила Олександру по щоці. Дзвінкий ляпас розрізав тишу ресторану. Олександра скрикнула, її очі налилися люттю. Вона замахнулася у відповідь, кричачи: «Не смій так більше розмовляти з матір’ю!».

Але в цю саму мить у ситуацію втрутився Тимур. Він підскочив уперед і міцно перехопив руки своєї тітки Олександри, не даючи їй вдарити дівчину.

— Приберіть свої руки! — гнівно крикнув Тимур, закриваючи собою двоюрідну сестру. — Ви не повинні так чинити! Ви не маєте права її бити після того, що зробили!

Олександра висмикнула свої руки і подивилася на племінника з презирливою усмішкою

— А-а-а, ну звісно! Точна копія своєї святої матері! Така ж правильна і нудна. Так ось, передай своїй любій Ясі, щоб вона більше не лізла в моє особисте життя! І ти сам не лізь, хлопче, бо пошкодуєш!

Тимур міцно тримав Еліну, у якої на щоці вже наливалася червона пляма від удару. Хлопець ледве стримував свій гнів.

— Я все розповім мамі! І Еліна нікуди з вами не піде! Ми забираємо її!

— Тобі краще не втручатися, — строго відрізала Олександра, помітивши, що Міша вже повертається. — І твоїй матері теж. Ми самі в усьому розберемося. Це моя донька, і вона поїде зі мною.

Не чекаючи відповіді, Олександра грубо хапає за руку Еліну і буквально силою веде її до виходу, на ходу чіпляючись за руку Міші, який так і не зрозумів глибини цього сімейного конфлікту.

Тимур стоїв посеред залу в повному шоці від того, що творить його рідна тітка. Його серце калатало від безсилля. В цей момент до нього підійшла Сьюзі. Вона ніжно обняла коханого за плечі, намагаючись підтримати його в цю страшну хвилину.

— Це так несправедливо, Тимуре... — тихо сказала вона, дивлячись у бік дверей. — Твоя тітка просто жахлива. Але у тебе є чудова мама, у тебе сім’я що треба, ви не повинні це так залишати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше