Розділ 18. Свинцевий туман і останній заслін

Глухий, схожий на розлите молоко озерний туман Камбрії стрімко наповзав на прибережне шосе, коли старенький «Остін» Томаса на повній швидкості влетів на розбиту ґрунтовку, що вела до човнового причалу Вайт-Рока. Зв'язана бечівкою кришка багажника яростно гуркотіла на вибоїнах. На Озерний край опускався глибокий, холодний вечір, фарбуючи все навколо в похмурі сірі тони. Через віконне скло Томас чітко бачив, як сірий седан інспектора Каллана не відставав ні на ярд. Але в самий фатальний момент, коли до причалу залишалося всього три сотні футів, із-за завіси прибережних кущів із вереском шин вилетіла важка чорна «Кортіна» мафії. Сайлас «Бритва» і Боббі «Танк» перерізали їм дорогу, затискаючи «Остін» у смертельні лещата.

Томас із силою викрутив кермо ліворуч, спрямовуючи малолітражку прямо в густі прибережні зарості очерету. Машина з хрускотом завмерла, уткнувшись бампером у гнилу колоду.

— Лис, до човна! Швидше! — рявкнув Томас, вибиваючи плечем заклинені водійські двері.

Хлопці вискочили з салону і, пригинаючись до землі, прожогом кинулися по вузькій дерев'яній кладці причалу до прихованого очеретом човна старого Бена. Але уйти непоміченими не вдалося. Чорні двері «Кортіни» навстіж розчинилися, і на гравій у наступаючих сутінках ступив величезний Боббі «Танк» Морган. У його руці тьмяно блиснув масивний воронований револьвер.

— Стояти, миші! — взревів Боббі, піднімаючи зброю.

Дві важкі кулі зі свистом пробили обшивку «Остіна» і зрізали очерет усього в парі дюймів від голови біжучого Джеппа. Але зробити третій вистріл Морган не встиг. На прибережний майданчик із заносом вилетів седан Каллана. Інспектор приїхав не один — із салону миттєво вискочили двоє молодих, міцних помічників у поліцейських плащах, які вже тримали напоготові службові «Веблеї».

— Поліція! Кинути зброю! — громовим голосом скомандував один із сержантів.

Відповіддю став крижаний, безжальний вогонь мафії. Сайлас Вейн, вихопивши з-під довгого пальта автоматичний пістолет, відкрив швидку стрільбу на ураження. Озерна тиша вибухнула гуркотом брутальної, нещадної сутички. Сухий, лютий тріск зброї Сайласа злився в один суцільний гул.

Перша ж черга прошила груди молодого поліцейського помічника. Хлопець зі стогоном повалився на мокрий гравій, заливаючи його кров'ю. Другий сержант устиг впасти за капот машини, люто відстрілюючись, але куля Бобі «Танка» зачепила його плече, змусивши випустити зброю. Сам детектив Каллан, незважаючи на свої п'ятдесят років, проявив борцівську реакцію: він кувирком пішов за колесо седана, підняв свій револьвер і холоднокровно, вивіреним пострілом всадив кулю прямо між очей рвучомуся вперед Боббі. Величезний ліквідатор Кліффорда завалився на землю як підрубаний дуб, а його золотий зуб востаннє хижо блиснув у бляклому вечірньому світлі.

Сайлас «Бритва» залишився один проти пораненого сержанта і Каллана. Його воскове обличчя залишалося маскою небіжчика. Він спробував перезарядити пістолет, але Каллан, заричавши від люті, натиснув на спуск свого револьвера двічі. Важкі кулі рознесли худорляві груди Сайласа, жбурнувши його тіло в прибережну калюжу. Жорстокий синдикат Кліффорда втратив свою найкращу зброю. Сайлас лежав нерухомо, його знаменита небезпечна бритва так і залишилася лежати нерозкритою в потайній кишені мокрого пальта.

Поки на березі гриміло це криваве пекло, Томас і Джепп уже добігли до човна. Старий Бен Коллінз, почувши стрілянину, холоднокровно тримав весла напоготові. Сумки з мільйоном фунтів були надійно укриті на дні. Хлопці рибками застрибнули в дерев'яне судно, і Томас із силою відштовхнувся від склизких паль причалу.

Густий, непроникний свинцевий туман Камбрії миттєво поглинув човен, приховуючи їх від берега. На причалі залишився тільки стогін поранених копів, важко дихаючий біля машини детектив Каллан і два трупи мафіозі в калюжах крові. Під прикриттям цієї білої, звенячої стіни Томас, Джепп і старий Бен ішли вглиб озера в наступаючій нічній темряві. Пастка Манчестера залишилася позаду, але попереду на них чекала довга дорога до Ірландського моря .