3 На ножах

Минув перший тиждень «випробувального терміну», і офіс «V-Horizon» перетворився на поле бою. Марк вирішив, що найкращий спосіб позбутися Олени — це завалити її роботою, яка під силу цілому відділу, і приправляти це своєю фірмовою холодністю.Його лякало те ,що відбувалось в середині ,у ньому щось неначе почало перемикатися коли на горизонті з'являлась його помічниця.Він доручив їй розібратися з Олімпом, адже останнім часом гості почали залишати незадовільні відгуки.
Середа. 20:15.
Весь поверх уже потонув у темряві, лише над столом Олени горіла лампа. Вона сиділа, оточена стосами папок і роздруківками графіків. Перед нею стояв уже холодний паперовий стакан із кавою.
​Двері його кабінету відчинилися. Марк вийшов, застібаючи ґудзик піджака. Він виглядав ідеально, навіть після чотирнадцяти годин роботи.
— Ви все ще тут, Мельник? — він зупинився біля її столу, кинувши погляд на безлад. — Я ж казав, що аналіз лояльності гостей готелю «Олімп» має бути готовий до ранку. Бачу, ви вирішили влаштувати тут паперове гніздо замість того, щоб працювати.
Олена повільно підняла голову. Під її очима залягли легкі тіні, але погляд палав.— «Олімп» втрачає клієнтів не через програму лояльності, пане Вартанов. А через те, що ваш керуючий там — повний ідіот, який хамить гостям так само віртуозно, як і ви.
Марк завмер. Його очі звузилися.
— Попрошу вибирати вирази. Костянтин — професіонал із десятирічним стажем.
— Він професійний самодур! — Олена різко підхопилася, схопивши одну з папок. — Ось, подивіться! Відгуки за останній місяць. Скарги на сервіс зросли втричі. Люди пишуть, що він звільнив найкращих покоївок, бо вони «забагато посміхалися». Ви взагалі читаєте, що вам приносять, чи тільки милуєтеся цифрами прибутку?
Вона підійшла до нього впритул, тицяючи папкою в його груди — майже туди ж, куди тиждень тому вилила каву.
— Ви будуєте холодні стіни, Марку. Красиві, дорогі, але мертві. У готелі має бути душа, а не тільки мармур і ваш роздутий егоїзм.
Марк перехопив її руку, якою вона тримала папку. Його пальці міцно стиснули її зап’ястя. Між ними було всього кілька сантиметрів, і тиша в офісі стала настільки густою, що її можна було різати ножем.
— Ви переходите межу, — процідив він. — Ви тут лише тиждень. Ви ніхто. Дівчина з кав'ярні, яка випадково вміє рахувати. Як ви смієте вказувати мені, як будувати імперію, яку моя родина зводила десятиліттями?
— Бо ваша родина зводила її для людей, а ви перетворюєте її на свій особистий склеп! — вигукнула вона, намагаючись вирвати руку, але він не відпускав.
Вона відчула, як від нього виходить жар. Його подих торкнувся її обличчя. Марк дивився на її губи, що тремтіли від гніву, а потім знову в її очі. Його злість раптом змішалася з чимось іншим — небезпечним і незрозумілим навіть для нього самого.
— Ви звільнені, — прошепотів він, не зводячи з неї очей.
— Чудово! — Олена смикнула руку. — Принаймні мені не доведеться щоранку бачити ваше незадоволене обличчя.
— Але ви не підете, — додав він, ще міцніше стиснувши її руку. — Ви не підете, доки не перепишете стратегію для «Олімпу» так, щоб я визнав свою помилку щодо Костянтина. Ви ж так любите бути правою, Мельник? То доведіть це. Сьогодні. До світанку.
Він відпустив її руку так різко, ніби обпікся.
— Залишайтеся тут хоч на всю ніч. Я хочу бачити результат о сьомій ранку. І якщо він буде посереднім — вилетите з тріском.
Він розвернувся і пішов до ліфта, залишивши її одну в порожньому офісі. Олена дивилася йому в спину, відчуваючи, як пульсує зап’ястя, де щойно були його пальці.
​— Я напишу таку стратегію, що ти її в золоту рамку вставиш, Вартанов, — прошепотіла вона в порожнечу.

А Марк тим часом зачинився знову в своєму кабінеті,сів в шкіряне крісло та не міг усвідомити ,що ж не так, що з ним відбувається, коли в середині нього починається війна розуму, логіки і ще не зрозуміло чого.