Минуле, яке мене переслідує

Сон,що повертається

— Ви простолюдини! Ви ніхто! Ви повинні мені поклонятися! — закричала худорлява блондинка з довгим волоссям і гострими нігтями.
— Ти відьма! — гукнув хтось із натовпу.
— Спалити відьму! — підхопив інший голос.
Натовп загув. Люди оточили жінку, не залишаючи їй шляху до відступу.
Раптом один із чоловіків кинувся вперед. У його руці блиснув гострий ніж.
Наступної миті вказівний палець лівої руки жінки відлетів убік і застряг у стільниці столу, що стояв неподалік. Кров потекла вздовж пальця.

— Знову цей сон!
Дівчина різко підхопилася на ліжку. Холодний піт вкривав її чоло, а серце шалено калатало в грудях.
— Чому мені це сниться? — прошепотіла вона, намагаючись заспокоїти дихання. — Невже це моє минуле життя?
Вона заплющила очі, але перед внутрішнім зором знову постав натовп, сповнений ненависті, і та блондинка, яка дивилася на всіх із неприхованою зневагою.
Невже я справді була такою жорстокою?
Дівчина похитала головою, намагаючись відігнати моторошні думки.

— Ні… Цього не може бути.
Вона звісила ноги з ліжка й ступила на підлогу. Холод миттєво пробіг босими ступнями. Дівчина здригнулася, але все ж підвелася й попрямувала на кухню — їй конче потрібна була вода.
Та навіть там, у тиші нічного будинку, вона не могла позбутися відчуття, що цей сон був не просто грою уяви.
Наче хтось намагався нагадати їй те, про що вона давно забула.

Наталі Smile

Подобається

#73 в Містика/Жахи

У тексті є: сон і реальність

Відредаговано: 19.10.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись